Прислівник як частина мови - 7 клас - Українська мова - On-line школа - Віртуальний кабінет української мови та літератури


Головна | On-line школа | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Четвер, 08.12.2016, 05:05
Меню сайту
Категорії розділу
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [1]
8 клас [0]
9 клас [0]
10 клас [0]
11 клас [0]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Головна » Уроки » Українська мова » 7 клас

Прислівник як частина мови

Значення

Прислівник  - це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета чи ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? коли? чому? навіщо? тощо.  Наприклад: затишно, навкруги, влітку, зопалу, навмисне.                                                                           Порівняймо:   їхали швидко (ознака дії), дорога ліворуч (ознака предмета), щільно зачинений (ознака ознаки).

Морфологічні ознаки

Прислівники не змінюються. Вони не мають закінчень.

Синтаксична роль

У реченні прислівник найчастіше буває обставиною, означенням та присудком. Наприклад: Навшпиньки виглядають жоржини через тин (Л. Костенко); Карлос вибрав шлях направо (Л. Українка); Надворі холодно.

Мовний засіб

Прислівники використовують як засіб підсилення виразності мовлення, а також для зв’язку речень у тексті.

Розряди прислівників за значенням

Розряди

Питання

Приклади

Якісно-означальні

як?

спокійно, швидко, високо

Кількісно-означальні

якою мірою? скільки? наскільки?

дуже, трохи, двічі, натроє

Способу дії

як? яким способом?

уголос, навприсядки, напам’ять

Місця

де? куди? звідки?

вгорі, там, вниз, звідти

Часу

коли? відколи?до якого часу? чи довго?

вдень, давно, донині, завжди

Причини

чому? через що? з якої причини?

згарячу, спересердя, спросоння

Мети

з якою метою? для чого? навіщо?

навмисне, на зло, наперекір

Ступені порівняння прислівників

Про вищий і найвищий ступені порівняння прислівників, творення їхніх форм і про культуру мовлення

Прислівники на –о та –е, як і якісні прикметники, від яких вони утворені, мають вищий і найвищий ступені порівняння. Порівняймо:

Звичайна форма

Вищий ступінь

Найвищий ступінь

низько

нижче,

більш низько

найнижче,

найбільш низько

Не мають ступенів порівняння прислівники з префіксом за- (забагато, занадто) та прислівники із суфіксами –еньк-,           -есеньк- (тихесенько).

Творення степенів порівняння

Вищий ступінь

Проста форма

Складена форма

Використовуємо суфікси –ш-, -іш-

 Додаємо  слова більш, менш до звичайної форми прислівника

тепліше

більш тепло, менш тепло

Найвищий ступінь

Проста форма

Складена форма

Додаємо префікс най- до простої форми вищого ступеня

Додаємо слова найбільш, найменш до звичайної форми прислівника

найтепліше

найбільш тепло, найменш тепло

Форми ступенів порівняння деяких прислівників утворюємо від інших основ. Наприклад: погано – гірше, добре – краще, багато – більше.

Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, ще, трохи. Наприклад: значно тепліше, куди швидше, трохи вище.

Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-. Наприклад: якнайтепліше, щонайповніше.

При творенні простої форми вищого ступеня порівняння суфікси –к-, -ек-, -ок- випадають. Наприклад: швидко – швидше, широко – ширше. Крім того, у деяких прислівниках відбувається чергування приголосних. Наприклад: дорого – дорожче, близько – ближче, низько – нижче.

Зверніть увагу! Ступені порівняння мають тільки ті прислівники, які утворені від якісних прикметників (теплий – тепло).

Необхідно відрізняти прислівники вищого і найвищого ступенів порівняння від однозвучних прикметників у формі називного відмінка вищого і найвищого ступенів порівняння. Наприклад:

Прислівник

Прикметник

Олесь стрибає найшвидше.

(залежить від дієслова)

Виліз на найвище дерево.

(залежить від іменника)

Зверніть увагу! Слід уникати помилок у вживанні прислівників. Порівняймо:

Правильно

Неправильно

більш точно, точніше

найбільш точно, найточніше

більш точніше

найбільш точніше

Розбір прислівника як частини мови

Послідовність розбору

   1.Частина мови.  

   2. Розряд за значенням.                                                                                                                                               

   3.Cтупінь порівняння (якщо є).

   4. Синтаксична роль.

Зразок усного розбору

На те й воно жито, щоб всюди жити (І. Савич).

Всюди – прислівник місця, у реченні виступає обставиною.

Зразок письмового розбору

Всюди – присл. місця, обстав.

Творення прислівників

Більшість прислівників сучасної української мови виникли від різних частин мови. Наприклад: влітку (від іменника з прийменником в), далеко (від прикметника), сидьма (від дієслова).

Способи творення прислівників

Способи

Приклади

Суфіксальний

два - двічі

Префіксальний

весело - невесело

Префіксально-суфіксальний

шостий - ушосте

Складання повнозначних слів чи їхніх основ

мимоволі, ліворуч, обіруч

Перехід з інших частин мови

ранком, ніччю, бігом (Ранком вирушили в дорогу)

Букви н та нн у прислівниках

Про те, які прислівники пишемо з двома буквами н та яка роль у цьому прикметників і дієприкметників

   У прислівниках пишемо стільки н, скільки їх є в прикметниках і дієприкметниках, від яких утворено ці прислівники. Наприклад: беззмінно (бо беззмінний), численно (бо численний), неждано (бо нежданий).

З двома н пишемо також прислівники спросоння, зрання, востаннє, попідвіконню, попідтинню.

Написання не та ні з прислівниками

Про те, коли не та ні пишемо разом, а коли – окремо

Не з прислівниками пишемо

Разом

Окремо

Якщо прислівник без не не вживається: невдовзі, нещодавно, непорушно

Якщо не з прислівником не становить одне поняття, а є лише запереченням: не вчора, не вдруге, у кімнаті не холодно, співали не весело, а сумно (до прислівника є протиставлення

Якщо прислівник у сполученні з не означає одне поняття(можна замінити близьким за смислом словом): нехолодно (тепло), недалеко (близько).

 

З прислівниками типу дуже, зовсім, цілком: не дуже, не зовсім

З прислівниками, які пишемо через дефіс:             не по-нашому

Зверніть увагу! У багатьох випадках написання не з прислівником залежить від змісту речення. Якщо часткою не щось заперечуємо, то її пишемо окремо. Порівняймо: Недалеко росла ялинка. Ялинка росла не далеко.

   З прислівниками ні, як правило, пишемо разом. Наприклад: ніколи, нізвідки, нітрохи, нікуди.

Ні з прислівниками пишемо окремо, якщо ні виступає в ролі сполучника. Наприклад: ні туди ні сюди, ні так ні сяк.

Написання и та і в кінці прислівників

Про те, коли в кінці прислівників після г,к,х,ч,ж пишемо букву и, а коли – і

У кінці прислівників відповідно до вимови пишемо и або і. Наприклад: угорі, згори, напровесні.

Труднощі становлять прислівники, у яких перед и або і стоять г,к,х,ч,ж.

У кінці прислівників після г,к,х, а також у кінці прислівників з префіксом по- пишемо букву и. Наприклад: навкруги, пішки, по-українськи, по-ведмежи. Букву и пишемо також у кінці прислівників восени, почасти, безвісти.

У кінці прислівників після ж,ч (крім прислівників з префіксом по-) пишемо букву  і.  Наприклад: насторожі, двічі, позаочі.

Правопис прислівників на –о, -е, утворених від прикметників і дієприкметників

  У прислівниках, утворених від прикметників і дієприкметників, у кінці переважно пишемо о. Наприклад: яскраво, свіжо, чисто, схвильовано.

  Зрідка, зокрема після шиплячих, у кінці прислівників пишемо е. Наприклад: гаряче, неминуче, боляче, вороже (і ворожо), сліпуче (і сліпучо).

Написання прислівників разом і через дефіс

Про те, як пишемо складні прислівники та як відрізнити їх від однозвучних сполучень, які пишемо окремо

Прислівники пишемо разом, окремо або через дефіс.

Разом пишемо складні прислівники, які утворені:

-сполученням прийменника із будь-якою частиною мови: вголос (в+голос);

- сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, анітрохи, деколи, щовечора, якраз;

- з кількох основ: босоніж, мимоволі, нашвидкуруч, стрімголов, праворуч.

Через дефіс пишемо складні прислівники, які утворені:

  • за допомогою прийменника по від займенників і прикметників на –ому, -єму, -и: по-своєму, по-доброму, по-братерськи, по-латині;
  • за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, пе-третє;
  •  за допомогою часток будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна-, -то: будь-куди, куди-будь, коли-небудь, казна-коли, десь-то;
  •  з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, сяк-так;
  • повторенням того самого слова; поєднанням синонімів, антонімів, слів із тим самим коренем: близько-близько, тишком-нишком, більш-менш, тихо-тихесенько, зроду-віку.

Першу частину пишемо окремо, а дві наступні через дефіс у прислівниках не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен.

Через два дефіси пишемо прислівники пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли.

 Прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іншими частинами мови, які пишемо окремо. Порівняймо:

Прислівники

Інші частини мови

надворі

Надворі швидко стемніло.

на дворі (прийм. + ім.)

Дрова лежали на дворі бабусиної хати.

згори

Спостерігали згори.

з гори (прийм. + ім.)

Альпіністи спускалися з гори.

вдень

Закінчили роботу вдень.

в день(прийм. + ім.)

Побачилися в день зустрічі.

напам’ять

Вивчив вірш напам’ять.

на пам’ять (прийм. + ім.)

Бабуся скаржиться на пам’ять.

поволі

Річка тече поволі, стиха.

по волі (прийм. + ім.)

Чи по волі своїй, чи по неволі?

по-новому

Тепер живемо по-новому.

по новому (прийм. + прикм.)

Туристи пішли по новому мосту.

вдвох

Вони вдвох швидко прибігли.

в двох (прийм. + числ.)

Жили в двох кімнатах.

уперше

Він приїхав до нас уперше.

у перше (прийм. + числ.)

Постукав у перше вікно.

Написання прислівникових сполучень

Про сполучення прийменника з іменником, які сприймаємо як прислівники, та особливості написання таких сполучень

У сучасній мові є чимало сполучень, які складаються з прийменника та іменника (зрідка – прикметника, числівника), але загалом сприймаються як прислівники. Такі сполучення називають прислівниковими. Наприклад: без сумніву, на радість, по закону, в основному, з розгону, до діла, по двоє, раз у раз.

Найуживаніші прислівникові сполучення

З чого складаються

Приклади

з прийменника та іменника

без відома, без жалю, без сумніву, в міру, в ногу, до відома, до вподоби, до завтра, до діла, до ладу, до міри, до побачення, до речі, до смаку, до сьогодні, з болю, з розгону, на бігу, на весну, (але: навесні), на відмінно, на віки, на диво, на жаль, на зло, на льоту, на мить, на радість, на сміх, на ура, на ходу, на щастя, під силу, по правді, по черзі, тим часом, уві сні, через силу, як слід

з двох іменників (числівників) та одного чи двох прийменників

день у день, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, раз по раз, час від часу, від ранку до вечора, з краю в край, з боку на бік, з кінця в кінець

з прийменника та прикметника

в цілому, в основному

з прийменника по та збірного числівника

по двоє, по троє

Виконай у зошиті!

Завдання №1

Спиши речення, підкресли прислівники.  Визнач, яку ознаку означає кожний прислівник.

  1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи (Остап Вишня).3. Зовсім близько з води вихопилася гостра скеля (Я. Баш).

Завдання №2

Спиши прислів’я, вставляючи на місці пропуску антоніми до виділених прислівників.

  1. Високо літає, та  … сідає. 2. Де м’яко стелять, там … спать. 3. Далеко, та легко; … , та слизько. 4. Гірко зробиш -  … з’їси.

Завдання №3

Спиши речення, вставляючи замість питань прислівники з довідки. Над кожним прислівником надпиши його розряд за значенням та підкресли це слово як член речення.

  1. Повій, вітре, (коли?) (С. Руданський).2. А ті громи облягали небо все (якою мірою?) (Іван Багряний). 3. Велике дерево (як?) росте ( Нар. творчість). 4. Олесь (чому?) ніяково посміхнувся (Гр. Тютюнник). 5. Я сказав це (з якою метою?), щоб звернути на себе увагу (М. Стельмах). 6. Синіла (де?) далечінь (Олесь Гончар).

Довідка. Згарячу, опівночі, навмисне, дужче, навкруги, поволі.

Завдання №4

Спиши речення, визнач засіб зв’язку між ними.

Максим і Денис зайшли в салон-магазин. Там вони зацікавилися новою моделлю навушників.

Завдання №5

Спиши текст, добираючи з дужок потрібні, на твій погляд, прислівники. Склади і запиши продовження розповіді (3-5 речень), використавши прислівники для підсилення виразності мовлення та для зв’язку речень у тексті.

Це було (взимку, влітку, восени, навесні). Якось (увечері, вдень, вранці, вночі) з вулиці долинув (дуже, надзвичайно, трохи) дивний звук. Я (тихо, повільно, швидко, боязко) підійшов(ла) до вікна й побачив(ла) там …

Завдання №6

Накресли в зошиті кросворд і впиши відповіді-прислівники. Якщо бажаєш, склади свій кросворд на тему  «Прислівник».

  • Перший раз.
  • Антонім до слова увечері.
  • Антонім до слова низько.
  • Синонім до слова скрізь.
  • З лівого боку.
  • Антонім до слова зверху.
  • Дуже швидко.
  • Синонім до слова разом.

         1              2              3              4                 5             6              7               8              9             10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

п

р

и

с

л

і

в

н

и

к

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання №7

Утворіть від поданих слів (де це можливо) просту та складену форми вищого й найвищого ступенів порівняння.

Зразок. Упевнено – упевненіше, менш упевнено, найупевненіше, найбільш упевнено.

Рішуче, дорого, занадто, широко, гарненько, тяжко, гарно.

Завдання №8

Спишіть слова, вставляючи на місці пропуску, де потрібно, букву н.

Бездоган..о, скажен..о, заквітчан..о, шален..о, щоден..о, незбагнен..о, впевнен..о, гуман..о, самовіддан..о, старан..о, незрівнян..о, невгамовн..о, сумлін..о, сон..о, спросон..я, попідвікон..ю, невин..о, непримирен..о.

Завдання №9

Утворіть від поданих слів спільнокореневі прислівники за допомогою префіксів не- або ні-. Запишіть слова парами.

Коли, високо, звідки, трохи, давно, мало, як, сумно, де, куди, добре, страшно, сміливо.

Завдання №10

Запишіть послідовно слова у дві колонки: 1) з пропущеною буквою і; 2) з пропущеною буквою и.

Вкуп.., залюбк.., насторож.., безвісти.., ліньк.., трич.., вповн.., насправд.., по-ведмеж.., утрич.., потайк.., мимовол…

Завдання №11

Утворіть і запишіть від поданих прикметників та дієприкметників прислівники на –о, -е.

Закоханий, блискучий, терплячий, заквітчаний, нежданий, добрячий, задуманий, сліпучий, радісний, хороший, шалений, мальовничий.

Завдання №12

Запишіть прислівники у дві колонки залежно від написання: 1) через дефіс; 2) разом.

Що/дня, аби/куди, зроду/віку, по/одинці повік/віків,на/вздогін, в/голос, всього/на/всього, ані/трохи, казна/коли, що/ранку.

Завдання №13

Доберіть із довідки до поданих прислівників синонімічні сполучення й запишіть.

Безжалісно, інколи, безконечно, самотньо, неуважно, дивно, щороку, безмірно, безсумнівно.

Довідка. Час від часу, без жалю, на самоті, рік у рік, без уваги, на диво, без міри, без сумніву, без кінця.

Завдання №14

Спишіть прислівники, знімаючи риски.

На/весну, на/весні, на/ходу, рік/у/рік, як/ слід, в/день, у/двох, по/двоє, на/жаль, без/відома, без/сумніву, з/краю/в/край, на/сміх, на/відмінно, день/у/день, по/правді, до /вподоби, під/силу.

Тести ...

 

Категорія: 7 клас | Додав: wolova (14.04.2016) | Автор: Щербатюк Валентина Анатоліївна
Переглядів: 268 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

  
Пошук
Календар
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz