Леся Українка - 10 клас - Українська література - On-line школа - Віртуальний кабінет української мови та літератури


Головна | On-line школа | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Четвер, 08.12.2016, 05:03
Меню сайту
Категорії розділу
5 клас [1]
6 клас [1]
7 клас [1]
8 клас [0]
9 клас [0]
10 клас [2]
11 клас [0]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Головна » Уроки » Українська література » 10 клас

Леся Українка

Леся Українка. Життєвий і творчий шлях. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту(«Contraspemspero!»).

Лариса Петрівна Косач, в одруженні — Квітка,відома читачам як Леся Українка.

1871-1913

25(13) лютого  1871 року

Народилася майбутня письменниця в Новограді-Волинському і виховувалася в інтелігентній сім'ї. Лесин дід по матері — Яків Драгоманов — був декабристом, а дядько — Михайло Драгоманов — відомим публіцистом, критиком, істориком, активним громадським діячем, якого переслідував уряд.. Мати Лесі Українки — Ольга Петрівна Косач, відома на той час українська письменниця Олена Пчілка — мала величезний вплив на доньку, сама вибрала їй високо зобов'язуючий псевдонім — Українка. Батько — Петро Антонович Косач — був людиною передових поглядів, за що ще в студентські роки його виключили з Петербурзького університету.

Сприятливе середовище з ранніх літ благотворно впливало на здібності дівчинки. Поетеса недарма пізніше підкреслювала: "Мені легко було вийти на літературний шлях, бо я з літературної родини походжу, але від того не менше кололи мене поетичні терни»

1876р

Сім'я Косачів дійсно приятелювала з Миколою Лисенком, Михайлом Старицьким, Павлом Житецьким. З дитинства мала Косачівна кохалася в народних піснях і казках, в чотири роки уже читала, в п'ять — грала на фортепіано і пробувала творити власну музику, а пізніше не раз тяжко зітхала, говорячи, що тяжка недуга не дала їй можливості стати композитором

Сім'я Косачів була великою, але жила у достатку. Усього Леся мала двох братів і три сестри. Батьки займалися громадською діяльністю, навіть їздили на всесвітню виставку в Париж, тому дітей часто залишали під опікою родичів Лесі дуже подобалося жити в Олени Косач, тітки по батькові, яку в 1879 році за революційну пропаганду було заарештовано й вислано в Олонецьку губернію.Перший Лесин вірш якраз і присвячений тітці Олені ("Надія").

У 1881 році

в Луцьку, куди наказом міністерства внутрішніх справ був переведений на роботу батько, Леся з братом Михайлом пішла на річку Стир подивитися, як святять воду, застудилася і захворіла. Хвороба дала ускладнення Пізніше виявилося, що в дівчинки туберкульоз кісток.

Для найстаршого сина Михайла і молодшої від нього всього на півтора року Лесі батьки найняли приватних учителів, які у Києві, де якийсь час жила Олена Пчілка з дітьми, вчили їх за програмою чоловічої гімназії. В цей час Леся грала на фортепіано під керівництвом дружини Миколи Лисенка Ольги Деконор.

Літо Косачі провели в Колодяжкому, яке назавжди зачарувало Лесю прекрасною природою і розповідями місцевого селянина Лева Скулинського про "нечисту силу". Наступну зиму знову був Київ, вивчення класичних (грецької та латинської) мов. Хвора дочка викликала глибоку тривогу матері.. Мати допомогла дочці вивчити французьку й німецьку мови, заохотила до творчості і якщо ім'я Леся Лариса вибрала собі ще в дитинстві сама, то псевдонім був підказаний матір'ю, яка інтуїтивно відчувала, що доня буде відомою і національне свідомою людиною.

у 1884 році

При сприянні матері восени у львівському журналі "Зоря" з'явилася перша Лесина публікація — вірш "Конвалія".

Взимку Олена Пчілка запропонувала Михайлові й Лесі перекласти українською мовою “Вечори на хуторі поблизу Диканьки" Миколи Гоголя. Наступного року у Львові вийшла книжка перекладених оповідань М Гоголя, авторами якої були молоді Косачі, що прибрали псевдоніми Михайло Обачний та Леся Українка.

Наступні роки стали літами великих Лесиних страждань. Хвороба прогресувала, вражала суглоби правої ноги, для лікування потребувалися все нові й нові кошти. Мати возила дівчину в Київ до професора О.Рінека, який раніше оперував Лесі ліву руку, видаливши уражені туберкульозом кістки кисті. Через рік хвора побувала у Варшаві, та лікарі відмовлялися робити операцію, тільки виготовили протез для ноги, який давав можливість Косачівні ходити без сторонньої допомоги.

Влітку 1888 року

батько повіз Лесю на лікування в Одесу. У цей час вірші юної поетеси друкувалися в львівських журналах, на її твори звернули увагу галицькі критики Іван Франко та Михайло Павлик. Під час короткого гостювання в Києві у брата Михайла Леся відвідувала гурток “Плеяда".

У 1890 році

Крім поезій, вона почала писати прозу. з-під пера Українки вийшли непересічні поезії "Contra spem spero", “Мій шлях", “Сім струн". Повертаючись з Відня, куди мати возила дочку на консультацію до лікарів, Косачі зупинилися у Львові, де зустрічалися з І.Франком, В.Гнатюком, М.Павликом.

У березні 1893 року

вийшла у Львові перша Лесина збірка — "На крилах пісень”.

Леся цікавилася історією. Дев'ятнадцятирічною дівчиною вона написала для молодшої сестри підручник "Стародавня історія східних народів" в якому проводила багато паралелей і порівнянь дійсності трьохтисячного минулого зі сучасним. Цей підручник був доступний, лаконічний і цікавий. Мужніючи, Леся зацікавилася філософією, почала також пробувати себе в публіцистиці. Разом зі сестрою Ольгою вона відвідувала публічні лекції в Київському університеті, займалася самоосвітою, завдяки чому стала найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі.

У 1894 році

Леся гостювала в Болгарії в Софії у дядька Михайла Драгоманова, працювала в його бібліотеці, впорядковувала її, наче передчуваючи близьку смерть видатного родича.

За письменницею було встановлено негласний нагляд, але Леся нехтувала цим. Стосунки з революціонером Сергієм Мержинським з дружніх переросли у кохання. Леся взяла на свої плечі страшний труд: доглядати вмираючого і надзвичайно прикрого друга досамої смерті. Про перебування поетеси в Мінську біля Мержинського існує багато легенд. Одна з них розповідає, що поему "Одержима" поетеса написала в ту ніч, коли помер Сергій і вона сама сиділа коло покійника до ранку.

Знайомих і друзів у Лесі Українки завжди було багато. Вона цікавилася творчістю П.Грабовського, познайомилася і листувалася з Ольгою Кобилянською, називаючи її в листах "Хтось чорненький", "Хтосічок". Відвідала Українка й Буковину, лікувалася в Карпатах, в Беркуті, де мала прекрасні диспути про мистецтво з І.Франком. Про поетесу особливо піклувався фольклорист Климентій Квітка, який пізніше став її чоловіком.

Хвороба прогресувала. В пошуках ефективного лікування Леся поїхала в Італію. Взагалі поетеса багато мандрувала по світу, та хворобу подолати не могли ні вітчизняні, ні зарубіжні лікарі. У Венеції Леся познайомилася з італійською письменницею Альбіною Бізе і під її впливом почала писати драми у віршах — жанр, який надзвичайно вдавався Лесі Українці.

У 1899 році

у Львові вийшла друга Лесина збірка "Думи і мрії", а

у квітні 1902 року

в Чернівцях — книга поезій "Відгуки". У співавторстві з Климентієм Квіткою поетеса видала збірку "Дитячі ігри, пісні й казки з Ковельщини, Луцьщини і Звягельщини на Волині".

Першою дуже вдалою і цікавою трагедією Лесі Українки стала "Касандра". Окрилена успіхом, письменниця створила ще "Одержиму" та "Жертву", але при виході у світ вдруге збірки "На крилах пісень" ці драми були вилучені цензурою.

Щоб довести російським читачам, що українська література не поступається їхній, Леся переклала російською твори І.Франка "На дні" та "Добрий заробок", які вийшли у видавництві "Донская речь" (Ростов-на-Дону).

В ніч з 17 на 18 січня

у Київській квартирі Косачів було зроблено трус. Але він суттєво відрізнявся від обшуку 7 червня 1902 року в Одесі, коли жандарми не знайшли у Лесиних валізах нічого компрометуючого. Тепер у руках жандармів була 121 заборонена книжка. Лесю та її сестру заарештували, але все обійшлося більш-менш щасливо, і скоро обидві вже були на волі.

25 липня 1907 року

Леся Українка та Климентій Квітка одружилися. Чоловік одержав посаду в суді в Криму в Балаклаві, й подружжя переїхало туди, а згодом до Ялти.

У січні 1909 року

у Києві було поставлено "Блакитну троянду", а грошовий збір передано на пам'ятник Т. Шевченку.

Далеко від рідної України — в Тбілісі, Талаві, Єгипті — Леся не забувала рідної землі. До речі, на чужині, в країні пірамід, поетесу знайшов і відвідав український історик, академік Д. Яворницький. Критичний стан здоров'я змушував Лесю Українку до частих переїздів.

У 1911 році

сім'я опинилася в Кутаїсі, де чоловік одержав посаду. Письменниця вже відчувала наближення смерті. Вона переслала сестрі Ользі свій архів, до виснаження працювала над "Лісовою піснею", яку розпочала 3, а закінчила 25 липня. "Лісова пісня" вийшла друком в Києві ще за життя поетеси, в 1912 році. У Кутаїсі було написано також драми "Камінний хрест" та "Оргія".

Друзі та близькі наполягали на лікуванні. Леся ще раз відвідала Єгипет. Подорожі стали для неї мукою, надії на полегшення не виправдувалися.

 

Письменниця мужньо готувалася до трагічного кінця.

З голосу вмираючої дружини Климентій Квітка ще встиг записати народні пісні, а матері й сестрі Ользі Леся продиктувала зміст задуманої драми "На передмістю Александрії". Тяжкохвору поетесу перевезли до Сурамі, але врятувати її вже ніхто не міг.

19 липня 1913

між першою і другою годиною ночі вона померла.

26 липня 1913 року

Труну з прахом доставили до Києва. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі. Поліція не дозволила ні промов, ні співів, а щоб ніхто не посмів порушити заборону, дала у супровід похоронної процесії наряд кінноти. За труною йшов багатотисячний натовп. Україна ховала свою дочку.

Теорія літератури

Неоромантизм (новоромантизм) — так називала Леся Українка та інші творчий метод тих письменників кін. XIX — поч. XXст., які поєднували у своїй творчості реалістичне зображення життя з романтизмом.

Леся Українка писала: «Справжній новоромантизм зневажає не самий натовп, тобто не особи, що складають натовп, а той рабський дух, який змушує людину добровільно зачисляти себе до натовпу, як до чогось стихійного, що поглинає, нівелює, стирає індивідуальність, приносить її в жертву інстинкту, стадності. Новоромантик проти­ставляє натовпу не героя, не вибрану особу, а суспільство свідомих осіб, у якому він, цей натовп, розчинився б без залишку»

Як кредо молодої авторки є вірш «Contraspemspero(«Без надії сподіваюсь»). Цей вірш перекреслює стратегію діянь ліричного героя.

Боротьба протилежностей у поезії:
1-а строфа: Хмари осінні — весна золота; жаль, голосіння — молоді літа.
2-а строфа: сльози, лихо — сміх, сподівання.
3-я строфа: вбогий, сумний переміг, мороз — барвисті квітки.
4-а строфа: кора льодова — гарячі сльози, весела весна.
5-а строфа: крута, крем’яна гора, вага страшна — пісня весела.
6-а строфа: темна нічка невидна — зірка провідна.

Що символізують ці образи?

Розмір, яким написаний цей вірш,— анапест. Це трискладовий віршовий розмір. Спосіб римування та вид рими за місцем наголосу — перехресне римування (абаб); чоловіча, граматична рима.

Виконати завдання:

1.Скласти внутрішній портрет письменниці , використовуючи пам'ятку, яка називається «мозаїка особистості».

Пам'ятка «Мозаїка особистості»

1.Вдача, темперамент.

2.Характер.

3.Захоплення.

4.Обдарування.

5.Національне питання.

6.Релігія.

2. Пояснити слова Лесі, які вона писала в одному листі: «… я, як член її великої родини, служу їй, якщо не на істотню користь, то принаймні на славу ім’я України».

Тести ...

Основні мотиви лірики Лесі Українки.

Громадянська тема поезій

"І все-таки до тебе думка лине" Леся Українка так переймалася долею свого «занапащеного краю», нещаснішого за якого не бачила навіть у далеких землях, що з болем промовляла: «Що сльози там, де навіть крові мало!» Наскільки ж глибокими були сила почуттів, відчай поетеси, що вона, гуманна людина, заговорила навіть про кровопролиття! А можливо, це лише заклик до дії, адже «сором сліз, що ллються від безсилля».

" І ти колись боролась, мов ІзраїльУ вірші «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» Леся Українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. Новітнім Мойсеєм поетеса побачила Богдана Хмельницького. Здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між братами-сусідами. Але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. Провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети - «з отарою блукали й пастухи». З болем лірична героїня запитує: «Чи довго ще, о Господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі?» Можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? Твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які передають глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу .

Філософська лірика

" To be or not to beСвоє розуміння поезії і як романтичної мрії, і як результату важкої, виснажливої праці Леся Українка розкриває у вірші «То beornottobe?..», написаногозамотивамигамлетівськогомонологу «Бутичинебути?..» Але трагедія Гамлета тут переноситься в іншу площину — бути чи не бути поетом, якими шляхами йти до народу, як втілити свою мрію в живі, потрібні, зрозумілі людям образи. Вперше вірш надруковано у збірці «Думи і мрії»

Пейзажна лірика

"Хвиля" Прекрасна пейзажна картина «Хвиля» Лесі Українки змальовує мінливу морську хвилю — то гучну, світлу і сильну, то смутну, кала мутну. Бурхлива уява поетеси зазирає на дно моря, де хвиля то «колише молюски», кладе карби (фарби) на коралі, береже скарби моря, то виринає грайливо й плюскочеться між сестер. Ритм вірша нагадує коливання хвиль. Поетеса широко використовує звукопис (асонанс та алітерацію), відтворюючи шум моря. Це один із кращих її мариністичних творів, хоча можна розглядати його і як алегоричну картину людського життя.

"Стояла я і слухала весну" Особливо Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Тому лірична героїня її поезії стояла і «слухала весну», яка їй «багато говорила», співала пісні про любов, молодість, радощі й мрії. Прекрасна пейзажно -інтимна поезія покладена на музику.

Утвердження духовної цінності почуття любові у віршах інтимної лірики

"Все-все покинуть, до тебе полинуть ..."  Вiрш Все, все покинуть, до тебе полинуть... Лесi Украïнки належить до iнтимноï лiрики i має автобiографiчний характер, хоча думки й почуття, у ньому вираженi, близькi багатьом закоханим. Поетеса переживала глибокi почуття до студента, однодумця Сергiя Мержинського, який тяжко захворiв (тому зламаний цвiт). Вона готова була роздiлити з ним свою долю, прагнула допомогти, сама наражаючись на велику небезпеку.

" Уста говорять: " Він навіки згинув!..." Поезія Лесі Українки «Уста говорять: «Він навіки згинув!» належить до інтимної лірики, містить у собі автобіографічні мотиви. Лірична героїня (а з нею і поетеса) пережила втрату коханої людини, вона не може її забути, тому їй здається, що коханий увесь час поряд, підтримує її. У піснях, у мріях героїня хоче забути муку, бо він — все одно завжди поруч. 

Перелік електронних ресурсів до теми :

"Contra spem spero", текст

"Contra spem spero" , як музичнийтвір

Громадянська лірика:

" І все-таки до тебе думка лине" , текст

"І ти боролась, мов Ізраїль", текст

Філософськалірика:

"To be or not to be", текст

Пейзажна лірика:

"Хвиля", текст

"Стояла я і слухала весну", текст

Інтимна лірика:

"Все покинуть , до тебе полинуть", текст

"Уста говорять:"Він навіки згинув", текст

Дати письмову відповідь на запитання:

  1. Які вислови у вірші "І все-таки до тебе думка лине…" є афористичними? Як вони вплетені у тканину художнього тексту?
  2. Підготувати відповідь – монолог на тему: „Нерозривний зв’язок інтимних і громадських настроїв у ліриці Лесі Українки».

Літературний диктант

1.Вірші «І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль…» - зразки …поезії

2. Поезiя «І все-таки до тебе думка лине...» звернена до …

3. За жанром вірш «І все-таки до тебе думка лине...» …

4. Які історичні події лягли в основу вірша «І ти колись боролась, мовІзраїль...»?

5.Хто з героїв української історії є головним персонажем поезії «І ти колись боролась, мовІзраїль...»?Його роль в українській історії.

6.Який біблійний образ символізує під’яремне життя україн­ського народу?

7. Поезія Лесі Українки «Уста говорять: «Він навіки згинув!» належить до … лірики.

8.Вiрш» Все, все покинуть, до тебе полинуть»  має …  характер, хоча думки й почуття, у ньому вираженi, близькi багатьом закоханим.

9.Інтимну лірику Леся Українка присвятила ... 

10. Слова

Взять тебе в бою чи вмерти з тобою,
3 нами хай щастя і горе вмирає

Звучать у вірщі …

11.Вірш …  наближено до драми, як і переважну частину лірики поетки-драматурга.

12.У поезії "Стояла я і слухала весну" весна ліричній героїні співала про …

 

 

 

Категорія: 10 клас | Додав: wolova (24.05.2016) | Автор: Біла Галина Іванівна
Переглядів: 121 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

  
Пошук
Календар
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz