Лексикологія - 19 Листопада 2014 - Віртуальний кабінет української мови та літератури


Головна | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   П`ятниця, 09.12.2016, 02:52
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [21]
Навчальні програми [8]
Календарні плани [19]
Розробки уроків [22]
Контролюючі роботи [10]
Бібліотека [9]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [3]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [2]
Тести [4]
ЗНО [4]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [21]
Позакласна робота [34]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [2]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Головна » 2014 » Листопад » 19 » Лексикологія
16:32
Лексикологія
«Лексикологія»

Урок № 1

Тема. Лексикологія.
Групи слів за походженням. Тлумачний словник. Словник
іншомовних слів

Мета: - подати учням відомості про походження української лексики,
повправляти їх у розрізненні власне українських та
запозичених слів, ознайомити учнів із структурою тлумачного
словника та словника іншомовних слів, формувати вміння
працювати зі словником;
- розвивати культуру усного та писемного мовлення, образне
мислення;
- виховувати любов до природи рідної землі.

Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу, повторення
вивченого).

Обладнання: таблиці «Групи української лексики за походженням»,
«Правопис іншомовних слів»,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!..
Т.Шевченко
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1.Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Чим більше слів ми знаємо, тим багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніші висловлювання. Кожному потрібно засвоїти якомога більше слів рідної мови, осягти її глибини й тонкощі.
2. «Мозковий штурм»
Закінчіть речення:
Лексика –
Лексикологія –
Лексичне значення слова –

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Гра «Словникова подорож».
/Клас ділиться на 2 команди, кожна з яких виконує певні завдання/

Завдання для І групи Завдання для ІІ групи
1) Дати визначення таким поняттям: синоніми, омоніми. 1) Дати визначення таким поняттям: антоніми, фразеологізми
2) Дібрати синоніми й антоніми до слів друг, хоробрий, зникнути у хвилях. 2) Дібрати синоніми й антоніми до слів весела історія, відважний, правда.
3) Увести в речення слова синонімічного ряду врятувати, визволити, виручити. 3) Увести в речення слова синонімічного ряду образливий, грубий, неввічливий.
4) Скласти речення з омонімами на розі – на розі, мати – мати. 4) Скласти речення з омонімами балка – балка, натри – на три.
5) Увести в речення словосполучення золотий голос і золотий ланцюжок. 5) Увести в речення словосполучення свіже слово, свіжа сорочка.
6) Пояснити значення фразеологізмів грати першу скрипку, грати на нервах. 6) Пояснити значення фразеологізмів мати на оці, мозолити очі.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Аналіз таблиці «Групи української лексики за походженням».
Ознаки, за якими виділяються групи Назви груп слів Приклади
Незапозичені (питомі, власне українські) 1. Слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови
2. Власне українські слова Небо, туман, земля, ясніти, білий

Баритися, багаття, мрія, левада
Запозичені 1. Старослов’янізми

2. З інших слов’янських мов
3. Із неслов’янських мов Раб, вождь, єдність, грядущий
Байка, гусар, книголюб, завод, бадьорий
Ікона, драма, радіус, казна, салют, фініш

2. Коментарі учителя
Лексика сучасної укранської мови неоднакова за часів виникнення і за походженням. Вона формувалася протягом багатьох століть, причому не ізольовано від інших мов, а в певних зв'язках з ними. Тому з погляду походження в складі лекси¬ки сучасної укранської літературної мови природно виникли і взаємодіють дві основні групи слів — споконвічні слова і сло¬ва, що їх засвоєно (запозичено) з інших мов.
Серед споконвічних слів, які визначають національну самобутність укранської мови, виділяються такі:
1) Спільнослов'янські (праслов'янські) слова. Це слова дуже давні в нашій мові, вони відомі в більшості сучасних слов'янських мов, наприклад: голова, мати.
2) Спільносхіднослов’янські слова. Вони з’явилися тоді, коли східні слов'яни виділилися в окрему групу, але ще не поділялися на росіян, українців та білорусів, становили одну давньоруську народність. Таких слів, як правило, немає в західних і південних слов'янських мовах, наприклад: корзина, гречка, кішка, сорок, дев'яносто, гуляти.
3) Власне українські слова з'явилися в процесі формування і розвитку укранської мови (починаючи в основному з XIV ст.).
Наприклад: лелека, мрія, багаття, смуга, сніданок, варе¬ники тощо.
Народи, особливо сусідні, завжди підтримували між собою економічні, політичні, культурні зв'язки. Будь-яка нація не може не вчитися в інших, тому немає мови, в якій не було б слів, засвоєних з інших мов. У давньоруську мову, а згодом і в українську, потрапляли слова з давньогрецької і латинської мов (архієпископ, абат, геній, гіпотенуза, каторга, філолог, хлор), із тюркської (богатир, чумак, козак, ізюм, чабан); ні- мецької (майстер, штат, курорт, шприц), французької (політика, блуза, кабінет, афіша); англійської (клуб, тролейбус, фініш, яхта) тощо.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Робота у зошитах.
/Пояснити, які з поданих слів є власне українськими, які – запозиченими. До якого словника слід звернутися, щоб з’ясувати їх походження та значення? Ввести подані слова до самостійно складених речень./
Лелека, веселка, дискотека, крос.

2. Творча робота.
/Дібрати й записати до слів українські відповідники./
Процент, бібліотека, фонтан, ін’єкція, інфекція, лауреат, премія.
Для довідок:
Відсоток, книгозбірня, водограй, укол, зараза, переможець, нагорода.

3. Диктант із коментуванням.
/Записати речення. Іншомовні слова підкреслити, з’ясувати їхнє значення./
Елегію бджола на скрипці грає, а сонях гра на кобзі золотій. Розгойдає сонце свої качелі, і бджолині вдарять віолончелі. Ніхто не знав, ніхто не чув, як міністр інкогніто прибув. Город – це розкішна проза, що написана в стилі бароко. Слова ж знецінились, та й лік пішов не в грамах, а на тонни… Принцесо Анно, вже готова ванна…
4.Гра «Хто більше»
Клас поділяється на кілька команд.
Завдання: продовжити ряди слів, які б починалися названними грецькими і латинськими елементами.
Аеро (гр. «повітря») — аеровокзал, аерозоль...
Біо (гр. «життя») — біологія, біомаса...
Інтер (лат. «перебування поміж») — інтервал, інтернаціональний.
Теле (гр. «далеко») — телевізор, телеграф.

V. Підведення підсумків уроку.
1. Бесіда.
1) На які дві групи за походженням поділяються всі слова української мови?
2) Які слова відносять до незапозичених? Як ми ще називаємо їх? Наведіть приклади.
3) Які слова вважають запозиченими? Наведіть приклади.
4) Які слов’янські мови ви знаєте? З якої з них українці найбільше запозичили слів?
2. «Мікрофон»
Найцікавішим для мене на уроці було ...

VІ. Домашнє завдання.
Скласти кросворд з теми «Власне українські та запозичені слова».

Урок № 2

Тема. Активна і пасивна лексика. Застарілі слова (архаїзми та іс-
торизми). Неологізми.

Мета: - ознайомити учнів із поняттями «активна» і «пасивна» лексика,
виробляти навички розпізнавання архаїзмів, історизмів,
неологізмів у мовленні, доцільного використання їх у власних
висловлюваннях;
- розвивати спостережливість, культуру усного та писемного
мовлення, образне мислення;
- виховувати любов до рідної землі.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиці «Лексика за вживанням», тлумачний словник,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
Т.Шевченко
І. Актуалізація опорних знань.
«Мозковий штурм»
Розгадування кросворда.
І) Художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (Епітет.)
2) Італійське слово, що походить від латинського, де воно означає «невпізнаний, невідомий». Особа, що криється під чужим іменем. (Інкогніто.)
3) Слово, що походить від латинського «настанова». Має два значення: 1. Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2. Установи, заклади. (Інституції.)
4) Тонке приховане глузування. (Іронія.)
5) Негативний полюс джерела струму. Походить від грецького «рух донизу». (Катод.)
6) Слово, що прийшло з французької мови і означає «стрибати». Має два значення: 1. Легкий двоколісний однокінний екіпаж. 2. Кузов легкового автомобіля з відкритим верхом. (Кабріолет.)
7) Людина, що має глибокі різносторонні знання. (Ерудит.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Послухайте уривок із твору В.Малика.
На привалі за Ворсклою до Святослава підійшов князь Володимир Переяславський. На голові – золотий шолом, міцну засмаглу шию охоплювало золоте ожерелля, що одночасно було і прикрасою, і князівською відзнакою; ліва рука – на рукояті меча, правою поправив на плечі червоне корзно, що шовково шелестіло під вітром. («Черлені щити»).
Як ви гадаєте, про які часи йдеться в тексті? На чому ґрунтується ваш висновок? Чи часто ми вживаємо застарілі слова? У яких ситуаціях? Отже, цей шар лексики дуже важливий. Які саме це слова і для чого вони служать – про це сьогодні дізнаєтеся більше.

ІІІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Робота з таблицею «Лексика за вживанням».

Активна
Пасивна

Слова, що особливо часто використовуються в мовленні, називають найістотніші для суспільства реалії, поняття, ситуації.
Наприклад, земля, хліб, голова, йти,, білий, вгору, тут, він, п’ять, другий тощо. Слова з обмеженим уживанням, що позначають рідкісні реалії, предмети, терміни, власні імена, що вийшли з ужитку. Це історизми – слова, що позначають предмети, поняття, які зникли у зв’язку із соціально-побутовими та суспільно-політичними змінами (кольчуга, кріпак. смерд); архаїзми – старі назви, які в сучасній мові замінені іншими (уста – губи, ректи - говорити); неологізми – нові слова, що поділяються на загальномовні (менеджер, дисплей) і авторські (громовиця – Леся Українка, яблунево-цвітно – П.Тичина).

2. Робота за репродукцією картини І.Рєпіна «Запорожці».

Які історизми ви б використали, розповідаючи про зображене на картині?

Відповіді: кошовий, отаман, кобза, каламайка, китайка, жупан,свита, оселедець, самопал, пістоль…

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з мовним матеріалом.
/Прослухати прислів’я. Вказати застарілі слова, пояснити їх значення./

Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень. Ліпше живий хорунжий, як мертвий сотник. Хоч і надів жупан, не цурайся свитки. Порожня миска не вабить писка. В нього і сволок молоко дає.

2. Творче завдання.
/До поданих застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова./

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.
Для довідок:
Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

3. Пояснювальна робота.
/Пояснити значення кожного з неологізмів. 2-3 з них увести до самостійно складених речень (усно)./

Дискета, компакт-диск, дискотека, біоробот, кіборг, трилер.

4. Самостійна робота.
/Скласти речення з поданими авторськими неологізмами./

Жовтожарий (день), незламнокрила (весна), барвоспад, довгоденний (похід), світло-зеленасте (море).

5. Диктант з коментуванням.
/Записати речення. Вказати історизми, архаїзми, неологізми, пояснити їхнє значення./

Дівча біжить босоніж в бір, його тут схоплять у ясир. Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! Хвилюється море, хвилиниться день. Ніби в люстро, я дивлюсь в минуле… Мої слова, мов гнівні гайдамаки, ідуть на смерть за правди корогов. А в шибки заглядала сусідкою осінь, у китайку закручена під молодицю. Мов Дніпро, запінений в бурунах, кіш гуля чортам наперекір. Не забуваються слова: лікнеп, і комнезам, і змичка, ні, це не просто давня звичка, - епоха в слові ожива.

V. Підведення підсумків уроку.

1. Евристична бесіда.
1) Які слова становлять активну лексику?
2) Які шари лексики відносять до пасивного словникового складу? Чому?
3) Чи потрібні архаїзми, історизми нашій мові?
4) Чому нові слова знаходяться у пасивному словнику?

VІ. Домашнє завдання.
Виписати уривок з художнього тексту (60-70 слів) із застарілими словами, вказати історизм чи архаїзм.

Урок № 3

Тема. Групи слів за вживанням: загальновживані, стилістично
забарвлені, діалектні, терміни, жаргонізми.

Мета: - дати учням поняття про загальновживані та стилістично
забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни,
просторічні слова, жаргонізми, формувати навички доцільного
вживання їх у власному усному й писемному мовленні;
- розвивати культуру усного й писемного мовлення,
збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів;
- виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: схема «Лексика за вживанням», тлумачний словник,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ
Слова – полова,
Але вогонь в одежі слова –
Безсмертна, чудотворна фея,
Правдива іскра Прометея.
І.Франко

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наша мета на сьогоднішньому уроці – дізнатися, як називаються слова, які використовують певні групи населення, що вони означають, для чого використовуються.

ІІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Робота зі схемою «Лексика за вживанням».

Загальновживана лексика (широкого вжитку) на означення:

Спеціальна лексика (обмеженого вжитку)


побутових речей
явищ природи
Діалектизми (ґазда, леґінь)
Арготизми (хаза, ксива)



процесів трудової, суспільної діяльності людей

морально-етичних понять
Терміни, професіона-лізми (атом, кровообіг)
Жаргонізми (шпора, пара)

2. Пояснення вчителя.
Народний говір ще називають діалектом, наріччям. Саме наріччя – свідки нашої історії. Вони зберегли назви побутових речей, традицій, одягу, їжі, знарядь праці, можливо, ще з часів Київської Русі та Червоної Русі князя Данила Галицького. На основі давніх наріч сформувалась українська мова. Це живі струмочки, що живлять її і нині, тому діалекти треба берегти і вивчати.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Розподільний диктант.
/Загальновживані та діалектні слова записати у дві колонки./

Вітер, легіт; легінь, парубок; печаль, туск; говорити, гуторити; пательня, сковорода; капелюх, крисаня; бордзо, швидко; джерга, ковдра; дядько, стрий; відьма, мальфівниця; рантух, хустина; кобівка, кошик; жарти, фіґлі.

2. Пошуково-творча робота.
А) До поданих діалектних слів дібрати синонімічні загальновживані:

Рихтувати, скрегулець, трудний, банувати, керниця, газда, ожіг.

Для довідок: готувати, яструб, втомлений, тужити, криниця, хазяїн, кочерга.

Б) Скласти два речення з діалектними словами.

3.Робота з текстом.
/Вказати професійні слова (терміни). Яких галузей науки вони стосуються?/

Земля обертається навколо своєї осі. Вісь – уявна лінія, що проходить через центр Землі та Північний і Південний полюси. Обертання Землі навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі. На однаковій відстані від полюсів проходить уявна лінія – екватор. Екватор поділяє земну кулю на дві однакові півкулі: Північну і Південну (З кн. «Природознавство»).

Органи дихання людини складаються з носоглотки, гортані, трахеї, бронхів та легень, що являють собою величезну кількість пухирців, які пронизані тонкими кровоносними судинами. По судинах рухається кров, передаючи необхідний організму кисень і забираючи непотрібний вуглекислий газ. Поживні речовини, які надходять у кров з органів травлення, розносяться нею в усі частини тіла. Тут вони зазнають змін. При цьому організм дістає необхідну енергію для того, щоб працювало серце, легені, мозок, м’язи та інші органи (З підр. «Анатомія людини»).

4.Лексична розминка.
Учні кожного ряду одержують завдання записати на дошці слова. Переможе ряд, який швидше впорається із завданням і не зробить жодної помилки.
1 ряд — мовознавчі терміни;
2 ряд — математичні терміни;
3 ряд — природничі терміни.
(Можна запропонувати музичні, медичні, спортивні терміни.)

ІV. Підведення підсумків уроку.

1. «Мікрофон».
1) Що вивчали на уроці?
2) Які нові слова ви запам’ятали?
3) Чому діалекти треба берегти?
4) Яка роль термінів і професійних слів у мовленні?

V. Домашнє завдання.
Виписати уривок із твору М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» (60-70 слів), підкреслити діалектизми.

Урок № 4

Тема. Розвиток мовлення. Складання діалогів.

Мета: удосконалювати вміння шестикласників складати та розігрувати
діалоги, вчити учнів аналізувати діалогічне мовлення щодо його
змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування;
розвивати культуру усного мовлення; виховувати допитливість, вміння
логічно мислити, аргументувати свої думки.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Мова – це не просто спосіб спілкування,а щось більш значуще…
Олесь Гончар

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

«Мозковий штурм».
— Що ми називаємо діалогом?
— У яких стилях мови доцільне діалогічне мовлення?
— Які існують правила ведення діалогу?

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

«Створення грона»: СПІЛКУВАННЯ-…

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Творче спостереження.
— Прочитайте уривок із фантастико-пригодницької казки Анатолія Георгійовича Костецького «Мінімакс — кишеньковий дракон, або день без батьків». Назвіть учасників діалогу, його вид. Охарактеризуйте ситуацію спілкування (тема, основна думка діалогу та умови спілкування).
Особливо добре на Мінімакса впливала Лізка, до якої дракончик увесь час, поки точилася розмова, горнувся й тулився, мов кошеня.
— А звідки в тебе таке ім'я? — ,Олег вирішив з'ясувати все, а заодно й перевірити своє припущення.
— Просто я можу меншати чи більшати, як захочу. «Міні» — це від слова «мінімум», тобто маленький, а «Макс» — від «максимум», що означає великий.
— І до яких розмірів ти можеш більшати? Може, як слон? — усміхнувся Олег.
— Зараз побачиш! — грізно відказав Мінімакс і почав так швидко рости, що одразу сягнув Лізиного плеча!..
— А чому ти не просто Мінімакс, а Мінімакс І? Адже порядковими номерами називають тільки королів та царів.
— Ніякий я не король і не цар,— одмахнувся Мінімакс.— Просто я — перший з нової експериментальної серії драконів типу «Мінімакс».

2. Виконання ситуативних завдань. Розігрування діалогів.

Завдання І: прочитати текст та висловити свої думки щодо прочитаного. Чи хотіли б ви, щоб і у вашій школі запровадили штрафи за прогули? Скласти та розіграти діалог на запропоновану тему.


2000 євро за прогули

У Швеції школярі навіть не думають без поважних причин пропускати уроки. Бо за це з батьків стягують штраф. Коли тато й мама дванадцятирічного сина-прогульника не сплатили невеликий штраф, а той продовжував нехтувати навчанням у школі, суд змусив їх сплатити за порушення дисципліни 2000 євро — це майже 13 тисяч гривень!
(Із журналу.)

Завдання II: прочитати статтю про експерименти в японській системі освіти, висловити свою думку щодо прочитаного. Скласти та розіграти діалог, у якому висловитися за чи проти такого нововведення, аргументуючи власну думку, і запропонувати свій вихід із ситуації, коли учні дрімають на уроках.

«Сонна» перерва

Тому, хто любить дрімати на уроці, варто всього-на-всього вивчити японську мову і перебратися на навчання до однієї з тамтешніх шкіл. У багатьох із них запроваджено «сонну» перерву. Керівники шкіл з'ясували, що недосипають не тільки учні, а й учителі. Тому на 15 хвилин у класах вимикають світло, звучить класична музика — учитель і учні дрімають на своїх місцях, Результат не забарився — підвищилась успішність і зменшилася кількість прогулів.
(Із журналу.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

«Мікрофон».
— Що корисного ви навчилися робити на уроці?
— Що для вас було найцікавішим (найскладнішим)?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти діалог, використовуючи стилістично забарвлені слова, з товаришем після уроку української літератури.

Урок № 5

Тема. Групи слів за вживанням: загальновживані, стилістично
забарвлені, діалектні, терміни, жаргонізми.

Мета: - повторити вивчене про загальновживані та стилістично
забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни,
просторічні слова, жаргонізми, формувати навички доцільного
вживання їх у власному усному й писемному мовленні;
- розвивати культуру усного й писемного мовлення,
збагачувати та уточнювати словниковий запас учнів;
- виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: схема «Лексика за вживанням», тлумачний словник,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Мова – втілення думки.
М.Рильський

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Наша мета на сьогоднішньому уроці – повторити, як називаються слова, які використовують певні групи населення, що вони означають, для чого використовуються.

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.
1) Які слова називаються термінами? професіоналізмами? Наведіть приклади.
2) Для яких стилів мовлення характерне використання термінів та професіоналізмів?
3) Яка лексика називається розмовною? просторічною? З якою стилістичною метою вона використовується?
4) З якою метою до текстів художніх творів автори вводять діалектизми?
5) Які слова називаються просторічними? жаргонними? Чи варто їх уживати? Аргументуйте свою відповідь.

2. Словникова робота.
/Згрупувати слова за належністю до певних професій./

Конструкція, блок, тістечка, деталь, старт, торт, кермо, фініш, забіг, фари, паста, кабіна, стадіон, тренер, цукор, гальма, бігова доріжка, колеса, жовтки, ходова частина, борошно, желе, форма.

3. Самостійна робота.
/Дібрати до поданих діалектних слів літературні відповідники (у дві колонки)./

Жовнір (1), керниця (2), коц (3), кошуля (4), ногавиці (5), митка (6), ожіг (7), тупиця (8), фамілія (9), фая (10), пироги (11), ринка (12).

Для довідок:
Буря (10), вареники (11), ганчірка (6), каструля (12), ковдра (3), кочерга (7), криниця (2), сім’я (9), сокира (8), солдат (1), сорочка (4), штани (5).

4. Робота з фразеологізмами.
/Усно пояснити значення виділених сполучень слів. Чи є ці сполучення стійкими і відтворюваними?/

Не вмієш пекти хліба – будеш пекти раків. Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали. Таке меле, що вуха в’януть. Лестощами душу вийме. Брехня завжди боком вилазить. П’ятами накивав – аж залопотіло.

Для довідок:
Пекти раків – червоніти від сорому. Вішати усіх собак на когось – зводити наклеп. Вуха в’януть – про відчуття прикрості від почутого. Вийняти душу – спричинити сильне хвилювання, зворушити, розчулити. До печінок дійняти – вразити, засмутити. Боком вилізти – завдати неприємностей, призвести до покарання. П’ятами накивати – втекти.

5. Робота в зошитах.
/Записати фразеологізми. Усно пояснити їхнє значення. 2-3 фразеологізми ввести письмово до самостійно складених речень./

Точити теревені (базікати, безпредметно говорити); бити байдики (нічого не робити); мокрим рядном накрити (накинутись на когось із докором); у сірка очей позичати (про людину, яка соромиться ганебного вчинку); побити горшки (посваритися); гнути кирпу (задаватися); задніх пасти (бути останнім, відставати в чомусь); передати куті меду (перебрати у чомусь зайвого); залити сала за шкуру (завдати комусь лиха).

6.Групова робота

Клас об'єднується в групи (4—5, залежно від кількості учнів).
Кожна група отримує завдання систематизувати навчальний теоретичний матеріал в опорну схему, таблицю, алгоритм тощо і зробити коротке повідомлення на лінгвістичну тему:
1)група — діалектні слова;
2)група — професійні слова;
3)група — термінологічна лексика;
4)група — просторічні слова, жаргонізми.


ІІІ. Підведення підсумків уроку.

1. Евристична бесіда.
1) На які групи поділяється лексика за сферами вживання?
2) Чому спеціальну лексику називають ще лексикою обмеженого вжитку?
3) Що позначає загальновживана лексика? Наведіть приклади.
4) Назвіть групи спеціальної лексики. Яких слів, на вашу думку, більше – загальновживаних чи спеціальних? Чому?

ІV. Домашнє завдання.
Написати невеликий твір (6-8 речень) на тему «Професія мого батька (моєї матері)», використовуючи професіоналізми.

Урок № 6

Тема. Офіційно-ділова лексика.

Мета: - дати поняття про лексику нейтральну й емоційно забарвлену,
Формувати в учнів уміння доцільно вживати лексику у
відповідних стилях, дати поняття про офіційно-діловий стиль;
- розвивати логічне мислення, культуру усного й писемного
спілкування;
- виховувати мовне чуття, увагу до слововживання.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: таблиця «Лексика за стилістичними властивостями»,
тести,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжно сяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад…

Олександр Олесь

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Послухайте вірш Олександра Олеся і скажіть, про яку властивість українського слова вказує поет.
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки,
Лагідні, як усміх ранку,
Ніжно сяйні, як зірки.
Є слова, як жар, пекучі
І отруйні, наче чад…
Які емоції може відтворити рідне слово? Чи всі слова у цьому вірші передають емоції, оцінку? На ці та інші запитання, пов’язані з доцільним вживанням лексики в різних стилях, ми відповімо, опрацювавши матеріал сьогоднішнього уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з таблицею «Лексика за стилістичними властивостями».

Ознаки груп слів

Назви груп слів
Приклади

За стилістичними властивостями
нейтральні (або між стильові) день, вода, жито, багато, вгору, говорити, північ, там, рік, через

стилістично забарвлені науковий: абстракція, тип, вплив, висновок, наслідок;
публіцистичний: ідея, свобода, влада, героїзм, демократія

За емоційним забарвленням

нейтральні
дуб, ячмінь, ніч, лелека, батько, вовк, великий, спати, п’ять, тут

емоційні дубочок, ячмінець, величезний, ніченька, лелеченько, батенько, вовчище, п’ятірко, спатоньки, тутечки

2.Пояснення вчителя.

Офіційно-ділова лексика містить у своєму складі слова, що використовуються в ділових паперах і в різних видах усного ділового мовлення (в установах та організаціях, у публічних виступах тощо). Значна частина ділової лексики стала чи стає у наш час загальновживаною.

Наприклад: автобіографія, довідка, закон, доповідна записка, оголошення, наказ, конспект, характеристика, телеграма, план, квитанція тощо.


3. Вибірковий диктант.
/Виписати з тексту емоційно забарвлені слова. Пояснити, які емоції вони передають. Чи можна за словниковим складом визначити стиль тексту?/

На лавочці в парку під розлогими кленами сидять двоє. Старий схилив похнюплену сиву голову на кийок. Його сусід, ще молодий чоловік з посрібленими скронями, з прихованою цікавістю поглядає на старого…
Згодом молодий лагідним голосом питає старого: «Ви уродженець Полісся, правда?» Старий весело кивнув головою: «Так! Як це ви здогадались?» - «По вашій сніжно-білій, гаптованій поліськими узорами, сорочці…» - «Ось воно що!... А ви часом не з Полісся?..» - «Так, з Каменя-Каширського. У Львові навчався в університеті, а от уже десять років учителюю». Дідусь потиснув руку вчителя: «То ви мій земляк. Я родом з Бродів… Весь вік прожив між синіми озерами, а на старості літ ось до Львова забрів… У сина мені добре. Маю все, чого душа забажає. І невісточка ласкава до мене… і від онучат відбою не маю… А все ж сумно мені за тими озерами, що в їхньому плесі в нічку погідну купаються зорі… Що то батьківська земля. Тягне… Восени поїду…»
По алеї зайчиком-стрибунцем підбігає маленьке, може п’ятирічне, дівчатко. Обіймає рученятами, дідуся, ластів’ятком щебече до нього.

4. Розподільний диктант.
/Розподілити слова у два стовпчики за стильовою належністю: нейтральні і стилістично забарвлені./

Безмежний, бланк, владолюбивий, внаслідок, гарний, гідроліз, діловий лист, дорогий, дослід, зарево, зірниця, значення, контракт, край, любісінько, майбутній, метелиця, обережно, одненьке, очікуваний, поцінувати, раптово, результат, рефлекси, розпорядження, сніжок, спектр, старанно, стратегія, талановитий, указ, формула, хлопчисько, чистий.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Самостійна робота (тестування).

І варіант

1. Лексикологія вивчає:
а) граматичне значення слів та слово-зміну;
б) лексичне значення і вживання слів;
в) слова як частини мови.
Пояснити лексичне і граматичне зна-чення будь-якого слова.

2. Діалектні слова – це:
а) слова, вживання яких обмежене певною місцевістю;
б) слова, які використовують люди певних професій;
в) слова, які розуміють і вживають всі.
Записати приклад діалектного слова та його літературний відповідник.

3. Застарілі слова – це:
а) слова, якими користуються люди певних професій;
б) слова, які вийшли з активного вжит-ку;
в) слова, які перейшли в українську мо-ву з інших мов.
Записати приклад застарілого слова та його сучасний відповідник.

4. Стійкі сполучення слів, які за змістом часто дорівнюються одному слову, - це:
а) діалектизми;
б) неологізми;
в) фразеологізми.
Розкрити значення виразу дивитися крізь пальці.

5. Власне українськими є такі слова:
а) батько, брат, мати, спільність;
б) душа, небо, річка, сонце;
в) лелека, мимохіть, мрія, плесо.
Записати речення із власне українсь-ким словом, підкреслити це слово.

6. Неологізмами є такі слова:
а) вештатись, чимчикувати, швендя-ти;
б) ді-джей, мобільник, факс, хіт;
в) інтернат, поштамт, ситро, хоро-вод.
Записати приклад неологізму і поясни-ти його значення.

ІІ варіант

1. Лексичне значення слова поясню-ється:
а) в орфографічних словниках;
б) в тлумачних словниках;
в) у фразеологічних словниках.
Пояснити лексичне і граматичне значення будь-якого слова.

2. Наукові поняття позначаються:
а) діалектизмами;
б) неологізмами;
в) термінами.
Записати термін, пояснити його значення.

3. Неологізми – це слова:
а) якими користуються жителі пев-ної місцевості;
б) які вийшли з активного вжитку;
в) які недавно з’явилися і з'явля-ються.
Ввести будь-який неологізм до са-мостійно складеного речення.

4. Фразеологія вивчає:
а) лексичне значення і вживання слів;
б) лексичне значення і вживання наукових слів;
в) лексичне значення і вживання стійких сполучень слів.
Розкрити значення виразу спати й уві сні бачити.

5. Запозиченими є такі слова:
а) валіза, клоун, обличчя, око;
б) віл, міст, село, телефон;
в) директор, портфель, портьє-ра, театр.
Записати приклад запозиченого слова і пояснити його лексичне значення.

6. Фразеологізмом є таке словоспо-лучення:
а) побити горшки;
б) побити носа;
в) побити тарілки.
Ввести будь-який фразеологізм до самостійно складеного речення, під-креслити його як члени речення.


2. Гра «Редактор»

Завдання: відредагувати подані сполучення слів, записати правильний варіант у зошит.

На мій адрес надійшов лист; виборна компанія; приймати участь; з відділку кадрів зникла особиста справа; покажчик можливостей; особовий підпис; вступний взнос; наличні гроші; канцелярські принадлежності; жила площа; заключати угоду.

ІV. Підведення підсумків уроку.

1. «Мікрофон».
1) Назвіть групи слів за стилістичними властивостями. Наведіть приклади.
2) На які групи поділяються слова за емоційним забарвленням? Наведіть приклади.

V. Домашнє завдання.
Скласти і записати 4 речення зі зворотами офіційно-ділового стилю.

Урок № 7

Тема. РМ Повторення відомостей про стилі мовлення. Поняття про
офіційно-діловий стиль. Ділові папери. План роботи.
Оголошення. Особливості їх побудови.

Мета: - дати поняття про офіційно-діловий стиль, звернути увагу на
сферу його вживання, основні види (жанри), функції стилю,
ознаки стилю, мовні особливості, дати поняття про ділові
папери, їх види та призначення, навчати складати такі ділові
папери, як план роботи та оголошення;
- розвивати логічне мислення, відчуття стилю, культуру усного
й писемного спілкування, збагачувати словниковий запас
учнів;
- виховувати правописну пильність.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: тести, зразки оголошень і планів,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

…Вважали почерк спершу стилем,
Пізніш – манеру для письма.
Є стиль художній і розмовний
(усім знайомий і не повний),
Є науково-популярний
І офіційно-діловий…

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Людині в житті часто доводиться мати справу з різними документами і складати їх. Щоб правильно оформити документ, треба мати уявлення про особливості його написання, знати відповідну лексику. На уроці ознайомимося з особливостями офіційно-ділового стилю, формою деяких документів, навчимося складати план роботи, оголошення.


ІІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Робота зі словником.
/З’ясувати за словником значення слів документ, офіційний, діловий./

Для довідок:
Документ – письмове свідоцтво, діловий папір, що підтверджує певний факт, засвідчує право, на щось, служить доказом чогось.
Офіційний – такий, що виходить від державних установ або службових осіб.
Діловий – такий, що зв’язаний зі службовою діяльністю, роботою

2. Колективне складання таблиці


Жанри
Закон, статут, наказ, постанова, акт, доручення, оголошення, план, розписка тощо

Мета, призначення
Регулювання офіційно-ділових стосунків громадян у державно-правовій і виробничій сферах.

Сфера використання

Спілкування в державному, політичному, економічному, правовому житті, на виробництві.

Ознаки
Стандартність, чіткість, стислість, стабільність.

Мовні засоби
Канцелярська лексика, складні речення, точне вживання слів, наказові форми дієслів, обмеженість синонімів, відсутність емоційно-забарвлених слів, усталені мовні звороти.

3. Тестування.
1) Основний закон держави, що закріплює суспільний і державний устрій, визначає права та основні обов’язки громадян:
а) акт;
б) конституція;
в) статут;
г) устав.
2) Офіційний документ, що засвідчує особу власника та його громадянство:
а) автобіографія;
б) довідка;
в) паспорт;
г) характеристика.
3) Письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи, її результати:
а) акт;
б) довідка;
в) заява;
г) звіт.
4) Документ, який сповіщає, повідомляє про щось:
а) заява;
б) наказ;
в) оголошення;
г) пояснювальна записка.
5) Документ, в якому із зазначенням термінів виконання подано перелік намічених заходів:
а) наказ;
б) план роботи;
в) протокол;
г) статут.

4. Пояснення вчителя.
План роботи – це документ, який визначає точний перелік запланованих до виконання робіт чи заходів, її послідовність, обсяг, конкретних виконавців чи організаторів.
За терміном виконання плани поділяються на перспективі (на кілька років), річні, квартальні, місячні, тижневі, щоденні.
За структурою розрізняють прості і складні плани. Основний зміст плану викладається у формі тексту або таблиці. Кожний пункт складається з трьох обов’язкових частин: зміст роботи, термін виконання, виконавці. Колективні плани (наприклад класу) затверджуються на зборах, а особисті складаються для самоконтролю.
Важливою для плану є рубрикація – правильний поділ на співмірні частини; додержання однотипного способу викладу всіх пунктів плану; точність і чіткість формулювань.


5. Практична робота.
/За зразком, поданим у підручнику, скласти план роботи класу на наступний місяць./

План роботи 6 класу на вересень 2014 року

Пор. №
Зміст роботи
Дата виконання
Хто виконує Відмітка про виконання
1.

2.

3.

4.

5. Підготувати клас до Дня знань.

Взяти участь у шкільній виставці «Дорогами села».
Випустити класну газету
« Ровесник».
Підготувати подарунки для малят дитсадка «Їжачкова скарбничка».

Підготувати концерт до батьківських зборів. 01.09

09.09

до 15.09

до 21.09

до 28.09 Бойко В.
Гареник Б.
Довгуша В.
Короп І.
Козленко А.
Кудрян О.
Подинок А.
Савенко В.

Таранюк А.
Федина Є.
Філіпчук І.

6. Пояснення вчителя.
Оголошення – це документ, у якому подається у якому подається потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб. Оголошення за змістом поділяються на два види: 1) про майбутню подію; 2) про потребу в послугах або можливість їх надати (на зразок «Куплю», «Продам», «Найму», «Робота» тощо.)
У документі слід подати: назву (заголовок), дату, місце, час оголошеної події, порядок перебігу її, кого запрошують, умови входу (платний, безкоштовний); підпис організатора події.
Текст має бут стислий, конкретний, точний. Нині оголошення часто наближається до реклами, що дає змогу використовувати різні типи речень, емоційно забарвлені слова.



7. Практична робота.
/Дотримуючись основних вимог щодо оформлення оголошення, скласти повідомлення про якусь святкову подію, що відбуватиметься у класі (школі)./

Оголошення
25 жовтня 2014 року о 15 годині у спортивному залі НВК відбудеться змагання шахістів та шашкістів села Конищів.
Запрошуються всі любителі шахів та шашок.
На переможців чекають призи!
Організаційний комітет
тел. 33-4-69

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1, Бесіда.
1) Яке призначення офіційно-ділового стилю?
2) У яких ситуаціях ним користуються?
3) які з документів ви запам’ятали?
4) Назвіть характерні ознаки цього стилю.
5) Як ви розумієте вирази канцелярська лексика, усталені мовні звороти?
6) Для чого треба вміти складати документи?

ІV. Домашнє завдання.
Скласти і записати оголошення.

Урок № 8

Тема. Узагальнення теми «Лексикологія».

Мета : - узагальнити та систематизувати набуті знання з вивченої теми
«Лексикологія»,
закріпити набуті лексикологічні знання і навички;
- розвивати культуру усного й писемного спілкування,
збагачувати словниковий запас учнів;
- виховувати правописну пильність.

Тип уроку: комбінований ( узагальнення та
систематизація вивченого).

Обладнання: дидактичний матеріал,проектор.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову...
М.Рильський

І. Актуалізація набутих знань та вмінь.

1. Бліц – опитування.

1)Лексикою називається...
а) розділ науки про мову, що вивчає значення слів;
б) сукупність слів мови, її словниковий склад;
в) розділ науки про мову, який вивчає слова як частини мови.
2)Неологізми — це слова:
а) які вийшли з активного вжитку;
б) якими користуються представники певних професій;
в) які недавно з'явилися і з’являються.
3)За вживанням усі слова поділяють на...
а) загальновживані та стилістично забарвлені;
б) літературні та просторічні;
в) активну та пасивну лексику.
4)Позначте рядок, у якому всі слова є старослов'янізмами.
а) Вознести, предтеча, гординя, добродушний;
б) мрія, гонор, візерунок, собака;
в) фільм, ґатунок, лексика, арфа.
5)Позначте речення, в якому е слова іншомовного поход¬ження.
а) Возрадуйся, граде, на дніпровій кручі. (Б. Олійник.)
б) Заглянула мрія у вічі мені голубими очима. (С. Лепех.)
в) Американська компанія «Місгоsoft» оголосила про ви¬пуск нової комп'ютерної програми.
6)Звукосполуки -ла-; -ра-; -ре-; префікси воз-; со-, пред-; суфікси -тель;-ин(я) — це ознаки:
а) старослов'янизмів;
б) корінної української лексики;
в) інтернаціоналізмів.
7)За походженням слова української мови поділяються на дві групи:
а) загальновживану лексику та обмежену у вживанні;
б) корінну українську лексику та запозичені слова;
в) активну та пасивну лексику.
8)Позначте рядок, у якому всі слова діалектизми.
а) Втомився, вивірка, крокувати, варення;
б) файно, рибальство, ловити, красиво;
в) неньо, бордзо, верем'я, банувати.
9)Позначте речення, в якому є історизми:
а) Місяць у хмарах лілових срібну згубив корогов. (М. Са- щійленко.)
б) Кінець першої чверті приніс свої радості і свої болі. (Ю. Збанацький.)
в) Млинарство на Україні відоме з давніх-давен. (В. Ску- ратівський.)
10)У висловлюванні: « Речення — це слово або сполучення слів, яке виражає повідомлення, питання, прохання, наказ чи пораду…»- виділені слова — це:
а) розмовна лесика;
б) офіційно-ділова лексика;

в )наукова лексика.
11)Позначте рядок, у якому всі сполучення записані правильно,

а)Прийти по справах; трапилося із-за недбалості; лікар
по професії;
б) за взаємною згодою; за свідченням очевидців; писати за зразком;
в) в захист прав споживачів; в сім годин дня; на наступний день.
12) З'єднайте іншомовні слова з їх українськими відповідниками.
імідж зрадник, втікач
толерантність згода
консенсус образ
дезертир терпимість

ІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда.
1) Які групи слів за походженням ви знаєте?
2) Якими словниками треба користуватися для з’ясування значення і написання іншомовних слів?
3) Як ви розумієте поняття активна й пасивна лексика?
4) Що вам відомо про застарілі слова та їх стилістину роль?
5) Які слова називаються неологізмами?
6) Що таке авторський неологізм і яка його роль у тексті?
7) Які сова вважаються загальновживаними?
8) На які групи поділяється лексика залежно від стилістичного використання?
9) Які професій поширені у вашій місцевості? Назвіть властиві їм слова-професіоналізми.
10) Що таке терміни? Наведіть приклади.
11) Які слова називають діалектними?
12) З якою метою письменники вживають у творах діалектні слова?

2. Робота біля дошки.
/Записати речення, підкреслити в них фразеологізми. Розкрити їх значення, пояснити походження (із античної міфології, Біблії, фольклору)./

Брехня потрапляє у Лету, а правда живе у віках. Давно вже не течуть молочні ріки для мене в киселевих берегах… Співай, ридай і будь готовий замість лаврового терновий вінець узяти на чоло. Над кордоном тиша висне, мов дамоклів меч.

Для довідок.
Потрапити (впасти) у Лету – бути забутим. Молочні ріки в киселевих берегах – символ добробуту й благополуччя. Лавровий вінок – символ перемоги у змаганні. Терновий вінок – символ страждань. Дамоклів меч – щось невідворотне.

3. Творча робота.
/Записати фразеологізми, дібравши до кожного фразеологізм-антонім. Скласти й записати речення з однією з антонімічних пар/

1) За тридев’ять земель // під самим носом. 2) Не видавиш ні слова // проворний на язик; язик без кісток. 3) Не викурити й ладаном // Не заманити й калачем. 4) Як гриби після дощу // Як язиком злизало. 5) Як черепаха; як слимак // як стріла; як на пожежу. 6) Тримати хвіст трубою // Опускати руки. 7) Сам не свій // На сьомому небі. 8) Пустити в очі оману // Відкрити очі. 9) Пройти крізь вогонь і воду // Мало каші з’їсти.

ІІІ. Домашнє завдання.
Записати 5 фразеологізмів, пояснити їх значення, із 2 скласти речення та записати.

Урок № 9

Тема. Контрольна робота № 2 (тестування) за темою
«Лексикологія»

Мета: - з’ясувати рівень засвоєння учнями знать та вмінь з
лексикології та фразеології;
- удосконалювати вміння й навички користуватися словником,
сприяти збагаченню словникового запасу, удосконалювати
культуру усного й писемного мовлення;
- виховувати повагу до образності та влучності рідного слова.

Тип уроку: урок перевірки й обліку здобутих мовних знань і вмінь.

Обладнання: тести,творче завдання.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

«Позитивна хвилинка»:

У процесі роботи над тестами постарайтеся виявити найвищий рівень знань з теми «Лексикологія», показати, як ви вмієте застосовувати свої знання. Працюйте уважно, зосереджено – це запорука доброго результату.

ІІ. Виконання тестів.

1 варіант

1. Визначте, яке слово не належить до власне українських слів, а є запозиченим.
1. Авантюрний. 2. Бентежний. 3. Вибагливий. 4. Вродливий.

2. З’ясуйте, в якому реченні вжито діалектизми.
1. Осінь. Вечора огні. Синь і синь навколо…
2. Очі помутніли, а чоло його подобало на скаламучену криничку при дорозі.
3. Уже світає. Біла смуга лягла над обрієм.
4. У нього очі, наче волошки в житі.

3. Визначте серед поданих загальновживаних слів таке, що належить до професійних.
1. Багаття. 2. Віз. 3. Вітрильник. 4. Натюрморт.

4. Вкажіть серед поданих слів застаріле.
1. Смугастий. 2. Строкатий. 3. Хорунжий. 4. Чепурний.

5. Визначте, яке з поданих слів є неологізмом.
1. Байрак. 2. Жоржина. 3. Обрій. 4. Програміст.

6. Серед поданих слів визначте стилістично забарвлене слово.
1. Бабахнути. 2. Відгукнутися. 3. Назвати. 4. Хизуватися.

7. Серед поданих словосполучень укажіть фразеологізм.
1. Блакитноока дівчина. 2. Давати гостинець. 3. Давати перцю. 4. Сушити білизну.
8. Вкажіть лексичний синонім до фразеологізму підкидати хмизу в жар.
1. Підкорити. 2. Підлещуватися. 3. Підростати. 4. Підсилювати.

9. У якому рядку всі слова власне українські?
1. Вареники, дівчина, квітка, перемога.
2. Вогонь, ґринджоли, життя, земля.
3. Вода, ім’я, коза, праска.
4. День, Іван, кіно, півень.

10. У якому рядку всі слова є загальновживаними?
1. Бароко, епос, плай, романтизм.
2. Батько, гіпотенуза, ґаздиня, місяць.
3. Брат, дерево, небо, рік.
4. Готика, муза, полонина, фортуна.

11. У якому рядку всі слова є застарілими?
1. Вихователь, кожух, лікар, людина.
2. Вуйко, граф, король, рало.
3. Гайдамаки, князь, писар, сап’янці.
4. Губернатор, казка, мер, мрія.

12. Напишіть невелику розповідь « Цікава професія» (5-6 речень), використовуючи терміни та професійні слова.



2 варіант

1. Визначте, яке слово не належить до власне українських слів, а є запозиченим.
1. Обрій. 2. Осоння. 3. Парус. 4. Піддашшя.

2. З’ясуйте, в якому реченні вжито діалектизми.
1. І слово своє ламати буду на ясні сонячні промінчики, і замочу його в кожній чіпці, і пускати буду направо.
2. І так свіжо і синьо у небі й душі, тільки никнуть квітки посмутнілі.
3. На лаврських кручах, на горбах крутих і на Дніпрі у битвах за причали ми справді бачили людей святих, що смертю смерть перемагали!
4. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає.

3. Визначте се6ред поданих загальновживаних слів таке, що належить до професійних.
1. Аут. 2. Примха. 3. Садиба. 4. Спроможність.

4. Вкажіть серед поданих слів застаріле.
1. Боржник. 2. Працівник. 3. Радник. 4. Сотник.

5. Визначте, яке з поданих слів є неологізмом.
1. Дотеп. 2. Капелюх. 3. Кисень. 4. Слайд.

6. Серед поданих слів визначте стилістично забарвлене слово.
1. Блиснути. 2. Зніяковіти. 3. Пришкандибати. 4. Отямитися.

7. Серед поданих словосполучень укажіть фразеологізм.
1. Дивитися кінофільм. 2. Облизня піймати. 3. Піймати м’яча. 4. Слухати музику.

8. Вкажіть лексичний синонім до фразеологізму брати на глум.
1. Ганьбити. 2. Експлуатувати. 3. Насміхатися. 4. Хвилювати.

9. У якому рядку всі слова запозичені?
1. Валіза, клоун, обличчя, око.
2. Віл, вісь, місто, село.
3. Директор, портфель, портьєра, театр.
4. Озеро, океан, річка, степ.

10. У якому рядку всі слова терміни?
1. Атом, дорога, зошит, ліс.
2. Байка, лірика, п’єса, повість.
3. Береза, дискета, дисплей, комп’ютер.
4. Брокер, вірш, газета, держава.

11. У якому рядку всі слова є діалектизмами?
1. Ватра, кептар, когут, колиба.
2. Вершина, вуйко, гора, неньо.
3. Ґазда, лелека, смерека, хата.
4. Гачі, добро, панчохи, чумарка.

12. Напишіть невелику розповідь «Україна у 2020 році» (5-6 речень), використовуючи неологізми.

ІІІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

ІV. Домашнє завдання.
Підготувати кросворд на тему «Лексикологія».
Категорія: Розробки уроків | Переглядів: 997 | Додав: Oksana | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

  
Пошук
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz