Г. Тютюнник «Климко» - 20 Листопада 2014 - Віртуальний кабінет української мови та літератури


Головна | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Понеділок, 05.12.2016, 01:27
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [21]
Навчальні програми [8]
Календарні плани [19]
Розробки уроків [22]
Контролюючі роботи [10]
Бібліотека [9]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [3]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [2]
Тести [4]
ЗНО [4]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [21]
Позакласна робота [34]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [2]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Головна » 2014 » Листопад » 20 » Г. Тютюнник «Климко»
18:33
Г. Тютюнник «Климко»
Урок №1
Тема. Г. Тютюнник. Коротко про письменника. «Климко». Ідейний зміст твору.
Мета: поглибити знання про життєвий і творчий шлях Г. Тютюн¬ника, визначити особливості його таланту; з’ясувати ідей¬ний зміст твору «Климко», а також ідейно-тематичне спря¬мування та історію написання повісті; розвивати виразне читання школярів, зв’язне мовлення, логічне мислення, творчу уяву; формувати вміння оцінювати високохудожній текст; кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги, по¬шани до творчості Г. Тютюнника, доброту, людяність, чуй¬ність, спостережливість, витриманість.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
1. Що ви знаєте про життєвий і творчий шлях Г. Тютюнника?
2. Який твір художньої літератури цього письменника ви читали у 5 класі?
3. З чим пов’язане те, що більшість героїв твору Григора Михайлови¬ча — це діти?
4. Яке лихо принесла людям Друга світова війна? Назвіть твори ху-дожньої літератури українських письменників, в яких відображено події війни.
5. Чим, на ваш погляд, повчальні твори Г. Тютюнника?
6. Чи можна вважати літературну діяльність Г. Тютюнника такою, яка збагатила культурну спадщину нашого народу? Відповідь обгрунтуйте.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
І що я в господа за людина!!!
Ні в чому немає мені ані міри, ні втіхи — ні в любові,
ні в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному.
Неприкаяний я.
Г. Тютюнник

1. Вступ. Опис портрета письменника
Розглянемо портрет Григора Тютюнника і фотографії, вміщені у дво-томнику його творів: він з братом Григорієм — теж письменником, з Олесем Гончаром, сім’єю, друзями на рідній Полтавщині, де народився і де жили герої його книжок. Зовні письменник виглядав так: високий, красивий, з густим буйним чорним чубом і вольовими рисами обличчя чоловік, що рідко усміхався, був стриманим і зосередженим. Та під суворою зовнішністю ховалася добра, щира і вразлива душа.
2. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях письменника.
Повідомлення групи біографів.
1-й учень
Народився Григір Тютюнник 5 грудня 1931 року в селі Шалівка на Полтавщині. Батько, Михайло Васильович, «напівмужик, напівінте¬лігент», як говорив про нього письменник, косив, теслював і нишком готувався до вчительського вузу. Мати полола, в’язала, поливала...
Доля приготувала Григору багато випробувань, починаючи з раннього дитинства. Голод тридцять третього не обминув і Тютюнників-Хтудулів, як називали їх в селі: забрав старенького дідуся, а півторарічний хлопчина перестав ходити, говорити, навіть сміятися.
Коли Григору було шість років, заарештували батька. Пам’ятав він, як одного холодного осіннього дня біг за возом, в якому везли безневинного тата. З тих пір Григір його так і не бачив. Батькові суджено було пройти всіма етапами «ворога народу», а в п’ятдесят сьомому році прийшов папірець, у якому сповіщалося, що Михайла Тютюнника реабілітовано посмертно.
Усе своє життя письменник з теплотою і ніжністю згадував його: «Я тільки трішки-трішки пам’ятаю тата: вони були великі, і рука в них теж була велика. Вони часто клали ту руку мені на голову, і під нею було тепло й затишно, як під шапкою. Може, тому й зараз, коли я бачу на голівці якогось хлопчика батьківську руку, мені теж хочеться стати маленьким».
2-й учень.
З мамою стосунки у хлопчика були непрості. Тому після арешту батька його забрав до себе батьків брат Филимон Васильович, що проживав на Донеччині. Дядько та його дружина, Наталя Іванівна, прийняли Григора як рідну дитину. Вони працювали в школі: дядько — бухгалтер, а тітка — вчитель української мови. Під їх опікою почав майбутній письменник свою освіту. Провчившись два тижні в українському першому класі (тут було лише семеро учнів, через що клас розформували), Григір продовжує навчання у першому російському класі.
Почалася Велика Вітчизняна війна. І знову голод. В автобіографії письменник згадував: «Я їв тоді картопляну зав’язь, жолуді, пробував конину». Дядько з перших днів війни пішов на фронт. А в тітки, крім Григора, було своїх троє дітей, яким вона ледь давала раду. Тому хлопчик вирішив повернутися до свого села, на Полтавщину. «Йшов пішки (війна кругом), маючи за плечима одинадцять років, три класи освіти і порожню торбинку, в котрій з початку подорожі було дев’ять сухарів, перепічка і банка меду — земляки дали на дорогу. Потім харчі вийшли. Почав старцювати. Перший раз просити було неймовірно важко, соромно, од-бирало язик і в грудях терпло, тоді трохи привик. Ішов рівно два тижні...» Та лихо і тут переслідувало хлопчика. Хату, в якій жили Тютюнники, зруйнувала бомба, і вони опинилися в чужих людей.
3-й учень
Потім було навчання в ремісничому училищі, куди пішов Григір лише тому, що там давали сяку-таку одежину і сімсот грамів глевкого хліба на день. Цей хліб допоміг вижити їм з мамою в сорок сьомому році. Після училища треба було відпрацювати три роки на заводі, але хворий на туберкульоз легенів хлопець повернувся до рідного села. За те, що порушив «закон про три роки», був засуджений на чотири місяці. Коли Григір виходив з колонії, табірний бібліотекар жалкував. «Тебе випускають? Ох, жаль, хороший читач був...» Тепер при кожній нагоді йому згадували, що не лише батько в нього ворог народу, а й він сам «тюряжник». Це тягарем лягло на його зболену душу.
Починав писати Григір Михайлович російською мовою, оскільки понад двадцять років перебував у російськомовному середовищі (про¬живання в Донбасі, військова служба на флоті, російське відділення Харківського університету). Українською мовою почав писати після смерті свого брата по батькові Григорія Тютюнника — відомого письменника, у якого Григір пройшов першу школу літературного навчання. А коли про¬читав словник Грінченка, з українською мовою більше не розлучався.
Повідомлення групи Літературних критиків.
4-й учень.
Майже більша половина написаного Григором Тютюнником — про дітей і для дітей, яких він любив по-особливому. Батьківської любові, якої сам був позбавлений у дитинстві, вистачало і його синам — Михайликові й Василькові, і всім, для кого писав.
Тематика творів Григора Тютюнника охоплює життя в усіх його най-різноманітніших виявах і настроях, таким, яким воно і є насправді. Ми не знайдемо в оповіданнях та повістях митця романтичних героїв, незвичайних подій та історій, уславлених імен, закликів і пафосних дифірамбів. Письменник змальовує звичайні, буденні, життєві ситуації, у яких саме й видно людину, її характер, ставлення до інших і до самого життя. Його герой — один з мільйонів звичайних трудівників, найчастіше селянин. Чим він живе щоденно і якими очима дивиться на світ — добре знав Григір Тютюнник. Його проблеми — це проблеми народу і всього суспільства.
Закінчив життя письменник самогубством.
5-й учень.
Григір Тютюнник — митець правдивий, безкомпромісний і сміливий. Зберегти ці позиції художнику слова було нелегко, але Тютюнник зумів залишитися самим собою. Після опублікування чи не кожного нового твору в його бік щедро сипалося каміння «праведної» критики. Дещо з його доробку не друкували зовсім. Однак кожне нове оповідання чи повість продовжує кричати все тією ж гіркою правдою життя, що й по-передні. Тепер ми визначаємо: він мав мужність казати в ті задушливі часи те, що нам дозволено тільки нині.
6-й учень.
Усе написане цим прекрасним майстром слова, вмістилося в двох томах. Здається, небагато. Однак цінність літературної спадщини митця визначається не обсягом, а змістом і потрібністю його книжок людям. А книжки Тютюнника необхідні нам своєю правдою, чесністю, гуманізмом. Жаль лише, що письменник прожив мало — всього 49 років. А скільки він міг би ще створити, особливо в наш бурхливий час!
3.Вступне слово вчителя.
Стисла інформація про події Другої світової війни на території України
Військові події на території України тривали з першого дня (22 червня 1941 р.) Великої Вітчизняної війни і до 28 жовтня 1944 р., коли була остаточно звільнена територія, тобто 1225 днів. Хоча територія України 22 липня 1942 р. була повністю окупована ворогом, українці продовжували боротьбу у лавах Червоної армії, у партизанських загонах, працювали на військових заводах тощо.
Україна сповна відчула, що є нацистський «новий порядок». Мільйони мешканців України стали його жертвами: хто загинув, хто був вивезений на примусові роботи, хто, залишившись на батьківщині, переніс усі стра-хіття окупації. Жертвами окупаційного режиму стало близько 4 мільйонів мирних громадян України.
Звільнення території України розпочалось 18 грудня 1942 року. На те-риторії України було зосереджено понад 60 % сил гітлерівської Германії.
Боротьба за звільнення України мала загальнонародний характер. Серед захисників батьківщини було більше 7 мільйонів українців. Кожний другий з них загинув у боях, кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.
Таким чином, український народ зробив вагомий внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною. Свідченням цього були героїчні подвиги людей на фронтах і в тилу.
4. Сьогодні на уроці ми з вами розглянемо твір Г. Тютюнник «Климко»
Три повісті — «Облога», «Климко», «Вогник далеко в степу» — побудо¬вані на автобіографічному матеріалі. Вони продовжують одна одну, відтво¬рюючи певні часові періоди в житті українського народу — початок війни, роки фашистської окупації, повоєнні часи — і водночас розкривають етапи формування цілого покоління, дитинство якого припало на війну, а змужніння — на нелегку відбудову. Отож, це не тільки автобіографічна трилогія (так з повним правом її можна назвати), а високохудожня іс¬торико-психологічна хроніка певного періоду нашого життя.
4.1. Історія написання.
Повість «Климко» переносить нас у тяжкі часи фашистської окупації України. Війна застала Г. Тютюнника на Донбасі, а голод змусив його повернутися на Полтавщину, до матері.
Автобіографічність не означає абсолютне відтворення хроніки життя письменника. Герой повісті «Климко» йде не на Полтавщину, а по сіль, щоб потім продати її і врятувати від голоду улюблену вчительку і себе з другом. Однак в основі твору — враження від того пам’ятного походу дитини тяжкими дорогами війни.
У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лю-тому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки.
4.2. Тема: зображення тяжких поневірянь Климка у часи фашистської окупації рідного краю.
4.3. Ідея: прокляття війни, уславлення доброти, милосердя, чуйності, щирості.
4.4. Основна думка: маленькі громадяни нашої країни — діти війни — ви-являли таке милосердя, яке й дорослим інколи було не до снаги.
4.5. Жанр: повість автобіографічної трилогії.
(Учні записують у зошит тему, ідею, основну думку твору.)
4.6. Проблематика:
- добро і зло;
- відповідальність за доручену справу;
- патріотизм;
- милосердя і жорстокість.
5. Опрацювання змісту І розділу твору Г. Тютюнника «Климко»
5.1. Учні переказують найбільш вражаючі епізоди з розділу повісті з аргумента¬цією свого вибору.
5.2. Тема: зображення життя Климка у дядьки Кирила.
5.3. Ідея: возвеличення любові хлопця до праці, шанобливе ставлення до дорослих, засудження війни.
5.4. Основна думка: війна калічить долі багатьох людей, змушує їх страж-дати, приносить смерть.
5.5. Композиція.
Експозиція: Кирило подорожує до Слов’янська, щоб набрати солі, яку потім обміняти на будь-який харч.
Зав’язка: життя хлопця-сироти у дядька Кирила.
Кульмінація: смерть дядька Кирила, його поховання.
Розв’язка: самотність Климка.
5.6. Сюжет.
Прокинувшись вранці, Климко вирушає у подорож до міста Слов’ян-ська, щоб придбати сіль, яку потім можна було виміняти на будь-який харч («мисочку чи дві кукурудзи, відерце картоплі чи й хліба справжнього»)
Хлопець згадав, як він, сирота, жив у дядьки Кирила, машиніста великого паровоза ФД. Климко завжди зустрічав дядька, готував їжу, зві-тувався про навчання. Одного разу дядьку привезли на дрезині-рейковозі мертвим. Відбулося його поховання. Климко залишається самотнім.
5.7. Бесіда за питаннями.
- В чому виявилася майстерність Г. Тютюнника-пейзажиста на початку твору?
- Що змусило Климка вирушити у подорож до Слов’янська?
- Опишіть зовнішність хлопчика. («Климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій Кириловій діжурці. Тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути») Про що вона свідчить?
- В яких умовах жив Климко у дядьки Кирила? («...Жили удвох... відколи осиротів... в залізничному бараці при самісіньких коліях. Інколи мимо гуркотів важкий ешелон, барак теж ніби зривався з місця: двигтіли стіни, дрижала підлога, бряжчали шибки у вікнах, а барак мчав і мчав. Потім, коли ешелон долетів, гуркочучи тихіше й тихіше, барак знову зупинявся і стояв, як і раніш, і під вікнами в нього знову цвірінчали горобці»)
- Через що барак, де жив Климко з дядьком Кирилом, Г. Тютюнник описує як живу істоту? Як називається цей художній прийом?
- Ким працював дядько Кирило? («...Машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі... Повертався він завжди несподівано з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка»)
- Що було найбільшою радістю для Климка? («...Покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтяною водою, витерти підлогу, де набризкано і тихо, покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,— га¬рячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма інколи мав «посередньо»)
- Які речі можна було знайти у скриньці дядька? («...Лежали блискучі ключі й ключики... молоток, жмутик пухкої білої нитковини, великий кухоль, щоб набрати на станціях окропу і чаювати з грудочкою цукру, та складний ножик — різати хліб»)
- Які гостинці привозив дядько Климку? («...Пригірщ пряників-срібноголовців або ґроно прозорих півників на паличках, зв’язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке»)
- Чому Климко не боявся самотності, коли дядько Кирило йшов на ро-боту? («...Барак майже ніколи на спав увесь. У ньому жило багато людей, всі вони працювали на станції, ходили на роботу і поверталися з неї хто коли, отож у бараці хтось та не спав. До того ж стояв барак у такому веселому місці, що його з усіх боків осяювали вогні — зі станції, з вагоноремонтних майстерень та від шахти,— і він плив щоночі в тих вогнях, наче корабель у сріблястому морі»)
- Через що ночі в кімнаті бараку, де жив Климко, він вважав казковими, найщасливішими у житті? («...Світло звідусіль малювало на стіні супроти Климкового ліжка великі різнобарвні квіти: червоне — маки, синє — волош¬ки, жовте — соняхи, вони мінялися і тремтіли, як од вітру в степу...»)
- Що трапилося з дядьком Кирилом, його помічником і кочегаром? («Він (Климко) побачив тільки, що всі познімали картузи й похилили голови... Пряме влучення... У тендер. Їх вугіллям побило...»)
- Що, на ваш погляд, відчув Климко, залишившись самотнім? Свої міркування обґрунтйте.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Вранці Климко прокинувся від:
а) гучного стрекотіння сороки; б) холодної роси;
в) того, що його хтось кинув.
2. Уночі хлопцю снилася:
а) дивовижна картина; б) рідна домівка і материні пиріжки;
в) велика зграя жовтих воронів із жовтими горобцями впереміш.
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у фразі: «Блищали од сонця стерні... сріблила... павутинка»?
а) Епітет; б) метафору; в) інверсію.
4. До якого міста ішов Климко?
а) Слов’янська; б) Києва; в) Маріуполя.
5. Климко чув, що за склянку солі можна було виміняти:
а) клунок борошна; б) мисочку чи дві кукурудзи;
в) п’ять метрів полотна і поношені черевики.
6. Де працював дядько Кирило, у якого жив осиротілий Климко:
а) робочим на заводі; б) шофером вантажівки;
в) машиністом великого паровоза ФД.
7. Що завжди приносив Климку дядько Кирило , коли приходив з роботи :
а) якусь нову книжку; б) гостинець; в) іграшку.
8. Барак, же жили Климко з дядьком Кирилом, можна було порівняти з:
а) кораблем; б) заводом-велетнем; в) птахофермою.
9. Як називали кочегара Славку:
а) гармоністом; б) ентузіастом; в) великим спортсменом.
10. Чого не було у скриньці дядька Кирила?
а) Жмутка білої пухкої нитковини; б) великого кухля; в) мідної миски.
11. У Климка були здібності до навчання, тільки «посередньо» мав з:
а) арифметики; б) письма; в) природознавства.
12. Коли дядько Кирило помер, Климко вирішив жити:
а) самотньо; б) у тітки Моті; в) з сусідами.

2. Робота на картках
Картка № 1
1. Чим, на ваш погляд, відрізняються між собою автобіографічні твори М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» і Г. Тютюнника «Климко»? Відпо¬відь узагальніть.
2. Що мав на увазі Г. Тютюнник, зазначаючи про Климка таке: «Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без звонів». Власну думку обґрунтуйте.
3. «...Босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голу-бою, а тепер стала сіра...» — так Г. Тютюнник описує зовнішність:
а) дядька Кирила; б) кочегара Славку; в) Климка.
Картка № 2
1. Розкажіть про дитинство Климка. Чи можна було його вважати щасли-вим? Свої міркування вмотивуйте, наводячи переконливі приклади.
2. Висловіть своє ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком, професійну діяльність, риси характеру. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
3. Барак, де мешкали дядько Кирило і Климко, знаходився неподалік від:
а) річки; б) залізничної станції; в) машинобудівного заводу.
Картка № 3
1. Дослідіть, яке значення має опис природи у творі. Які художні за¬соби при цьому використовує Г. Тютюнник. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади.
2. Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила? Чи був у нього життєвий вибір? Свою думку доведіть.
3. Помічника дядька Кирила звали:
а) Олексійовичем; б) Петровичем; в) Кіндратовичем.
VІ. Підсумок уроку
Який епізод з цього розділу вас найбільше вразив і чим саме?
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці
VІІІ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст ІІ розділу повісті Г. Тютюнника «Климко», до¬слідити, як у творі зображено воєнне дитинство.

Дидактичний матеріал
Картка № 1
1. Чим, на ваш погляд, відрізняються між собою автобіографічні твори М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» і Г. Тютюнника «Климко»? Відпо¬відь узагальніть.
2. Що мав на увазі Г. Тютюнник, зазначаючи про Климка таке: «Він отак би й виріс серед уквітчаних тих ночей, якби не настали ночі інші, ночі без звонів». Власну думку обґрунтуйте.
3. «...Босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голу-бою, а тепер стала сіра...» — так Г. Тютюнник описує зовнішність:
а) дядька Кирила; б) кочегара Славку; в) Климка.
Картка № 2
1. Розкажіть про дитинство Климка. Чи можна було його вважати щасли-вим? Свої міркування вмотивуйте, наводячи переконливі приклади.
2. Висловіть своє ставлення до дядька Кирила, враховуючи його взаємостосунки з Климком, професійну діяльність, риси характеру. Відповідаючи, посилайтеся на факти з твору.
3. Барак, де мешкали дядько Кирило і Климко, знаходився неподалік від:
а) річки; б) залізничної станції; в) машинобудівного заводу.
Картка № 3
1. Дослідіть, яке значення має опис природи у творі. Які художні за¬соби при цьому використовує Г. Тютюнник. Свої спостереження обґрунтуйте, наводячи приклади.
2. Що б ви порадили Климкові, який залишився самотнім після смерті дядька Кирила? Чи був у нього життєвий вибір? Свою думку доведіть.
3. Помічника дядька Кирила звали:
а) Олексійовичем; б) Петровичем; в) Кіндратовичем.

Урок № 2
Тема уроку: Г. Тютюнник «Климко». Воєнне дитинство в повісті
Мета: продовжити опрацьовувати ідейний зміст твору Г. Тютюн¬ника «Климко», зосереджуючи увагу на ІІ розділі повісті; дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; розви¬вати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, ува¬гу, пам’ять, вміння грамотно висловлювати власну думку; навички аналізу епічного твору; формувати сві¬тогляд школярів; виховувати чуйність, доброту, турботу про ближнього, здатність співпереживати.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал
(тестові завдання)
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Літературний диктант.
1. Назвіть село, де народився Г.Тютюнник. (Шилівка)
2. Скільки років було письменнику, коли заарештували батька? (6 років)
3. Де жив Г.Тютюнник після ув'язнення батька? (на Донеччині)
4. В якому році прийшла звістка про те, що батька письменника посмертно реабілітовано? (1957р.)
5. Як звали брата Г.Тютюнника? (Григорій)
6. Назвіть ім'я тітки, яка запропонувала жити Климку після того, як він
залишився самотнім. (Мотя)
7. В якому місті навчався письменник у ремісничому училищі? (Харків)
8. Якою мовою писав свої перші твори Г.Тютюнник? (російською)
9. Назвіть повісті, які ввійшли в автобіографічну трилогію. («Облога»,
«Климко», «Вогник далеко в степу»)
10. Назвіть місце, де жили Климко і дядько Кирило. (барак)
11. Як називали Славку? (гармоністом)
12. Якою премією був нагороджений автор за повість «Климко»? (імені
Лесі України)
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Основний зміст уроку
Ото щастя — написати таку книжку,
щоб читач навмисне розтягував читання її надовше,
мацав недочитані сторінки і думав радо:
ще є, ще й на завтра зостанеться.
Г. Тютюнник
1. Воєнне дитинство в повісті
1.1. Розповідь учителя.
Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожний із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час подій Другої світової війни.
Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі місце проживання, їжу, одяг.
Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам — хворобу, знущання, голод, смерть.
Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за вер-статами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.
Саме Климко — це хлопець, який жив у той страшний для країни час.
1.2. Бесіда за питаннями.
- Яким, на ваш погляд, було дитинство Климка? Свою думку вмоти¬вуйте.
Чому він залишився самотнім.
- У яких умовах жили такі діти, як Климко, під час війни?
- Що змусило хлопця вирушити у подорож? Чи була вона небезпечною? Чому?
- Чи співчуває письменник своєму герою? Про що це свідчить?
- Чому Климко не втрачав впевненості, цілеспрямованості, жаги до жит-тя, зважаючи на складність і небезпечність того часу.
- Чи розповідали вам ваші рідні про страшні часи війни? Що саме?
- Назвіть відомі вам твори художньої літератури про життя дітей під час Великої Вітчизняної війни. Який з творів вас найбільше схвилював? Чому?
- Як українці вшановують пам’ять тих, хто загинув на війні заради мирного життя на землі?
2. Опрацювання змісту II розділу повісті
2.1. Переказ учнями найбільш вражаючого епізоду з розділу повісті з відповід¬ною аргументацією.
Робота в групах
1 група визначає тему твору.
2 група визначає ідею твору.
3 група визначає основну думку.
2.2. Тема: зображення нелегкого шляху Климка до великого міста.
2.3. Ідея: уславлення сили волі, мужності, завзятості, впевненості, пра-цьовитості (на прикладі подорожі Климка).
2.4. Основна думка: тільки сильна духом людина може подолати будь-які труднощі, перешкоди.
(Тему, ідею, основну думку учні записують у зошит)
2.5. Композиція.
Експозиція: знайомство з дідом Бочонком.
Зав’язка: червиві сухарі, пошуки їжі.
Кульмінація: хвороба Климкових ніг, самолікування.
Розв’язка: хлопець побачив велике місто у долині.
2.6. Сюжет.
Климко після смерті дядька Кирила не залишився жити у тітки Моті і вирушив до великого міста. Дід Бочонок, він же аптекар, полюбляв ходити по базару і рекомендувати торговцям ліки. Він дав Климку білі сухарі, які потім виявилися червивими. Хлопець, щоб не зголодніти, вимушений був шукати їжу. Йому пощастило: накопав п’ятдесят сім картоплин. Тяжким випробуванням для Климка була хвороба ніг, які він самотужки вилікував. Під час перепочинку подорожуючий помилувався горобцями-бешкетниками, красою осінньої природи. Незабаром можна було побачити велике місто у долині.
2.7. Бесіда з учнями за питаннями.
1. Ким був дід Бочонок? («...Станційний аптекар і дядьків Кирилів то-вариш. ...Цілими днями, навіть у неділю, просиджував у висілковій аптеці коло базару і розважував на манюніх вагах якісь ліки або стояв за прилавком, упершись у нього великим животом. Він знав усіх, і його теж знали всі») Як до нього ставилися люди? («Йому тут-таки просто посеред скаржилися на всілякі немочі, і він... призначав ліки...»)
2. Чим дід допоміг Климку? («Сухарів дав... в дорогу...») Як це характе-ризує Бочонка?
3. Чому Климко любив ходити хвостиком» по базару за дідом Бочонком? (Щоб «...послухати оті його таємничі слова — «куальцексс», «хіна», «авспі¬ріні...». Найдужче йому подобалося в них «а»: кругле, глибоке, воно, мов луна з колодязя, перекочувалося в аптекаревому горлі — теж як бочонки...)
3.Через що Климко майже не скористався допомогою Бочонка під час подорожі? («Перший сухар Климко розломив... і побачив, що всередині аж кишить дрібної білої черви. Скривившись від огиди, Климко повикидав їх соломиною, ще раз розломив сухар і ще раз повикидав... Їсти довелося вже крихти...»)
4. Яким чином хлопець продовжив подорож, хоча у нього і боліли ноги? («Він злякався, став розтирати литки, стегна, бив по них кулаками і кричав: «Ану йдіть! Ану йдіть мені зараз!»)
5. Як Климко здобув картоплиння? («Климко працював так завзято, що матроска прилипла йому до спини. ...При самій межі знайшов кілька невикопаних, притоптаних дитячими ногами кущів («Он хто карто-пельку пік!») і, розриваючи їх палицею, приказував: — А що, сховалися, га? Од мене сховаєтесь!»)
6. Застосовуючи текст твору, опишіть красу осінньої пори. («А вгорі над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні ронила листя. Було так м’яко і затишно в цьому вибалку над співучою поміж каміннями водою»)
7. Чим нове містечко нагадувало Климку те, де він жив з дядьком Кири-лом? («...Чепурні, вистелені бруківкою вулиці, білі будиночки в невеличких садках, далі — грибок водокачки, клубчасті дими понад нею і тоненько і коротко свиснув паровоз — «кукушка...»)
8. Яке задоволення отримав герой під час перепочинку під яблунею? («Горобці, ганяючись один за одним, тучами в гіллі й оббивали крильцями листя. Яблука теж погойдувалися від того гороб’ячого бешкету разом з тоненькою гілочкою, на якій росли... Горобці аж кишіли в яблуневих вітах, а яблука гойдалися і не падали, наче їх прив’язано ниткою»)
V. Закріплення опрацьованого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Яких істот бачив хлопець під час подорожі?
а) Земляних жаб; б) ящірок; в) безліч метеликів.
2. Дід Бочонок, дядьків Кирилів товариш, дав Климкові в дорогу:
а) картоплі і луку; б) шість великих сухарів з білого хліба;
в) шматок сала і часник.
3. Діда називали Бочонком, через його:
а) зовнішність; б) постійне бажання багато поїсти;
в) манеру вимовляти слова і бубоніти.
4. Яке лихо сталося з Климком під час подорожі?
а) Заболіли ноги; б) загубив гроші; в) порвалося взуття.
5. До обіду хлопець накопав великих, менших і зовсім дрібних картоплин у кількості:
а) п’ятдесяти семи; б) сімнадцяти; в) двадцяти трьох.
6. Коли Климко присів перепочити біля якогось двору містечка, його увагу привернули:
а) горобці, що вчинили бешкет; б) хлопці, які плескалися в річці;
в) човни на узбережжі озера.
7. Де вирішив перепочити хлопець, коли ввечері побачив велике місто?
а) в копичці сіна; б) у дуплі старого дуба; в) у старому човні.
8. Коли Климко біг до школи, він частенько:
а) купував солодощі;
б) звертав у базарні ряди, щоб походити за Бочонком;
в) любив послухати гру і спів старого бандуриста.
9. Через що Климко не став їсти сухарі, які дав йому Бочонок?
а) Бо в них були черви; б) вони були вкриті цвіллю;
в) через їх неприємний смак.
10. Якої пори року здійснював подорож хлопець?
а) Восени; б) влітку; в) взимку.
11. «Сивий, вусатий... в широких смугастих штанцях, у довгій, ледь не до колін, синій косоворотці» — так Г. Тютюнник описав зовнішність:
а) старого Кіндратовича; б) діда Бочонка;
в) торговця базару.
12. Якого кольору на ногах у Бочонка були величезні черевики?
а) Чорного; б) жовтого; в) білі.
Міні – диспут
Чи можна вважати допомогу діда Бочонка щирою?
V. Підсумок уроку
Чого вчить нас цей розділ повісті?
VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст ІІІ розділу повісті; скласти план і підібрати питання до даного розділу.

Літературний диктант.
1. Назвіть село, де народився Г.Тютюнник. (Шилівка)
2. Скільки років було письменнику, коли заарештували батька? (6 років)
3. Де жив Г.Тютюнник після ув'язнення батька? (на Донеччині)
4. В якому році прийшла звістка про те, що батька письменника посмертно реабілітовано? (1957р.)
5. Як звали брата Г.Тютюнника? (Григорій)
6. Назвіть ім'я тітки, яка запропонувала жити Климку після того, як він
залишився самотнім. (Мотя)
7. В якому місті навчався письменник у ремісничому училищі? (Харків)
8. Якою мовою писав свої перші твори Г.Тютюнник? (російською)
9. Назвіть повісті, які ввійшли в автобіографічну трилогію. («Облога»,
«Климко», «Вогник далеко в степу»)
10. Назвіть місце, де жили Климко і дядько Кирило. (барак)
11. Як називали Славку? (гармоністом)
12. Якою премією був нагороджений автор за повість «Климко»? (імені
Лесі України)

Урок №3
Тема. Г. Тютюнник«Климко». Особисте життя автора і сюжет твору.
Мета: опрацьовуючи зміст твору, дослідити, як особисте життя автора пов’язане із сюжетом його повісті, проаналізувати ідейний зміст ІІІ розділу твору; розвивати виразне читан¬ня твору, уяву школярів, їх логічне мислення, вміння грамотно і послідовно висловлювати свої думки, почуття,спостереження; формувати світо¬гляд; виховувати чуйність,співчуття, людяність, інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Г. Тютюнника, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують план, який склали до III розділу і самостійно підібрані
питання до цього ж розділу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Гейм «Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать ви¬ словлювання:
1. «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)
2. «О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”...» (Дядьку Кирилу)
3. «Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось». (Діду Бочонку)
4. «Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!» (Климку)
5. «Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!» (Діду Бочонку)
6. «Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» (Дядьку Кирилу)
7. «То в мене... після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло» (Климку)
8. «Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець». (Дядьку Кирилу)
9. «- Я в'ю його! Таких треба вбить! – Він ухопив грудку породи, прищулив очі й замахнувся вдруге…» (Зульфату)
10. «У нас є вугілля. ...Більш нічого в нас немає» (Діду Горєєву)
11. «Спасибі. ...Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива...» (Наталі Миколаївні)
12. «Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? ...Ви¬міняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». (Зульфату)
2. Бесіда за питаннями
1. Чи можна вважати повість Г. Тютюнника «Климко» автобіографічною? Відповідь обґрунтуйте.
2. Чому головними героями твору Григір Михайлович обрав дітей? Як він ставиться до своїх героїв?
3. З чим пов’язано те, що дитинство Г. Тютюнника, як і у його героїв твору, було складним, нещасливим.
ІV. Оголошення теми, мети уроку.Мотивація навчальної діяльності школярів
V. Основний зміст уроку
1. Розповідь учителя.
Повість «Климко» Г. Тютюнник вважав найдорожчою для себе. У цьому творі він втілив свій ідеал людини. У маленькій сирітській душі Климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять років вирушити в далеку дорогу по сіль, щоб тільки допомогти близькій людині- своїй учитель¬ці і її дитині не померти з голоду. Скільки він натерпівся й намучився за свою дво¬тижневу дорогу. Скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було дуже небезпечно. Та хлопчик ішов не звертаючи ні на що.
Повість «Климко» побудована на автобіографічному матеріалі. Цей твір можна назвати історико-психологічною хронікою пев¬ного періоду нашого життя — років фашистської окупації українського народу.
1.1. Бесіда та обговорення питань.
- Яким було дитинство письменника? Чи можна його вважати щасли¬вим? Відповідь вмотивуйте.
- Про що свідчить автобіографічність твору Г. Тютюнника «Климко»?
- Що хотів відобразити у своєму творі Г. Тютюнник?
- Як, на ваш погляд, Климко — це реальний чи вигаданий герой? Вмо-тивуйте свої міркування, наводячи переконливі приклади з повісті.
- Чому автобіографічність твору «Климко» не означає абсолютне відтво-рення хроніки життя Г. Тютюнника? Наведіть про це факти з повісті.
- Доведіть, що в основі твору «Климко» — враження малого Григора від того пам’ятного свого походу в дитинстві тяжкими дорогами війни.
- Чи однакові риси характеру, поведінка самого автора повісті «Климко» і його героя? В чому це виявилося?
- З якою метою Г. Тютюнник написав повість «Климко»?
2. Опрацювання ІІІ розділу повісті
2.1. Виразне читання, переказування учнями найбільш вражаючих епі-зодів з розділу повісті з відповідною аргументацією.
2.2. Тема: зображення дружніх стосунків Климка і Зульфата, їх прагнення допомогти вчительці Наталі Миколаївні.
2.3. Ідея: возвеличення міцної дружби, взаємодопомоги, порядності, до-броти, чемності, бажання робити добро.
2.4. Основна думка: вміння долати труднощі, надати безкорисливу допо-могу в скрутний час — це свідчить про щирість, взаєморозуміння, ду-шевну красу в людських стосунках.
(Учні записують у зошит тему, ідею та основну думку).
2.5. Композиція.

Робота в групах.
1 група. Визначає експозицію розділу.
2 група. Визначає зав'язку розділу.
3 група. Визначає кульмінацію розділу.
4 група. Визначає розв'язку.
Експозиція: життя Климка у кімнаті шахтної сортувальниці.
Зав’язка: зустріч Климка і Зульфата.
Кульмінація: допомога хлопців учительці з її немовлям.
Розв’язка: Климко вирушає в дорогу до великого міста по сіль.
2.6. Експрес опитування. Незакінчене речення.
1. Климко біля куреня повечеряв… (пізньою зав'яззю кавунчат)
2. Зульфат Гарєєв… (товариш Климка)
3. Климко вирішив змінити своє місце проживання і оселитися у … (ваго-
вій на сортувальній)
4. Найціннішим продуктом в голодні часи була… (сіль)
5. Зульфат і Климко зустріли вчительку на… (базарі)
6. Наталя Миколаївна хотіла продати… (трояндову сукню)
7. Дідусь Гарєєв до помешкання хлопців приніс… (торбинку сухарів)
8. Зульфат позбавив житло Климка від пацюків, накидавши у нори… (ву-
гільний жар)
9. Климко пішов у … (Слов'янськ) по… (сіль)
10. Італійці цілий день ганялися по висілку за… (курми)
11. Хлопці запросили до себе жити… (вчительку)
12. Вчителька на руках тримала … (маленьку дитину)
VІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Чим посмакував Климко, коли потрапив до куреня:
а) яблуками; б) кавунами; в) грушами.
2. Що сталося з бараком, в якому жив Климко з дядьком Кирилом?
а) захопили німці; б) згорів;
в) підлягав негайному капітальному ремонту.
3. Зульфат Гарєєв — онук дідуся з:
а) перукарні; б) хлібопекарні; в) кав’ярні.
4. Через що Климкові перші дні у ваговій жилося несприятливо:
а) відсутність харчів; б) обмеженість в освітленні;
в) наявність великої кількості пацюків.
5. У товаристві Климко завжди був:
а) енергійний і веселий; б) небалакучий; в) байдужий до оточуючих.
6. Коли шахту затопили водою, то коней, які в ній працювали:
а) віддали циганам; б) забрали на війну;
в) продали заможним селянам.
7. Після короткого бою на станцію зі степу прийшли і почали грабувати населення:
а) італійці; б) німці; в) угорці.
8. Кого зустріли на базарі Климко і Зульфат ?
а) діда Бочонка; б) вчительку Наталю Миколаївну; в) голодних німців.
9. Найціннішим продуктом у голодні роки війни була:
а) сіль; б) картопля; в) капуста і морква.
10. Вчителька була рада і вдячна Климку і Зульфату, які:
а) подарували їй трояндову сукню; б) запросили її жити разом з ними;
в) намагалися заспокоїти жінку.
11. Дід Зульфат наказав сходити до Файзуліних і принести дитині вчительки:
а) пелюшок; б) ліків; в) молока.
12. Доньку вчительки звали:
а) Оля; б) Олена; в) Ніна.
2. Робота на картках
Картка № 1
1. Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть.
2. Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте.
3. Зульфат у італійців на їжу виміняв:
а) пістолет; б) декілька куль; в) кинджал.
Картка № 2
1. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх ми-лосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте.
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору.
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «...не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»?
а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.
Картка № 3
1. Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору.
2. Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселен-ня можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповіда¬ючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору.
3. В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато:
а) соломи; б) різноманітного ганчір’я; в) лісових горіхів.
VІІ. Підсумок уроку
Чи змогли б ви, вчинити так, як вчинили Климко і Зульфат, забравши до себе вчительку.
VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
ІХ. Домашнє завдання
Опрацювати зміст ІV,V,VI розділів повісті, підготувати усний міні-твір на одну з тем: «Поспішайте робити добро»;
«Моя турбота про рідних і друзів»;
«Не будь байдужим до горя інших».

Роздатковий матеріал до 3 уроку
Картка № 1
1. Дослідіть, посилаючись на зміст твору, як військові події вплинули на життя мешканців поселення станції, що згоріла. Свої спостереження узагальніть.
2. Поміркуйте, чому Наталя Миколаївна відчула себе щасливою, коли хлопці запропонували їй оселитися у них. Власну думку обґрунтуйте.
3. Зульфат у італійців на їжу виміняв:
а) пістолет; б) декілька куль; в) кинджал.
Картка № 2
1. Як ви вважаєте, у ставленні хлопців до вчительки виявилося їх ми-лосердя чи обов’язок? Свої думки вмотивуйте.
2. Чи можна, на ваш погляд, вважати Зульфата і Климка справжніми друзями? Доведіть це, посилаючись на факти з твору.
3. Який художній засіб використав Г. Тютюнник у творі, висловившись: «...не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне»?
а) Епітет; б) порівняння; в) метафору.
Картка № 3
1. Прокоментуйте рішення Климка вирушити у подорож до Слов’янська. Це самопожертва, добрий вчинок, ентузіазм? Свої думки обґрунтуйте, наводячи переконливі приклади з твору.
2. Доведіть, що поведінку італійців по відношенню до мешканців поселен-ня можна вважати аморальною, жорстокою, підступною. Відповіда¬ючи, наведіть переконливі обґрунтування, застосовуючи переконливі факти із твору.
3. В курені, де Климко вирішив перепочити вночі, було багато:
а) соломи; б) різноманітного ганчір’я; в) лісових горіхів.
Категорія: Розробки уроків | Переглядів: 3381 | Додав: Олена1 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

  
Пошук
Календар
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz