Віртуальний кабінет української мови та літератури - Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні


Головна | Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Субота, 10.12.2016, 02:07
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [21]
Навчальні програми [8]
Календарні плани [19]
Розробки уроків [22]
Контролюючі роботи [10]
Бібліотека [9]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [3]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [2]
Тести [4]
ЗНО [4]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [21]
Позакласна робота [34]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [2]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Мова є засіб не виражати готову думку, а створювати іі. (О. Потебня)
 
Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення в нього того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними. Вони не пов'язані з членами речення способами узгодження, керування чи прилягання, але за смислом поєднані з реченням. Тому виключення вставних слів і словосполучень із речення змінює його зміст, але не порушує синтаксичної будови.
Вставні слова і словосполучення часто використовуються у діловому мовленні, при складанні ділових паперів, ними розпочинаються речення, абзаци. Але рекомендується вживати їх обмежено.
В усному діловому мовленні вживання вставних слів і словосполучень не створює зайвої інформації. Використання цих конструкцій допомагає мовцеві зорієнтуватися, зосередитися, а слухачам —краще сприйняти сказане. В діалогічному мовленні надмірне вживання вставних слів створює враження некомпетентності, низької мовної культури.
За своїм значенням вставні слова і словосполучення діляться на три групи:
1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні.
Наприклад: звичайно, напевно, безумовно, на жаль, на щастя, як на зло, можливо, може, мабуть, безперечно, безсумнівно, власне кажучи, зрозуміло, без сумніву, немає сумніву, видно, очевидно, припустимо, відома річ, сказати прав-ду, як-не-як, так би мовити, видимо, либонь та ін.
2. Вставні слова і словосполучення, що вказують на те, кому належить висловлена думка (самому мовцеві чи комусь іншому). Наприклад: по-моєму, по-нашому, по-вашому, кажуть, мовляв, на мій погляд, на мою думку, на думку (такого чи таких), за словами (такого чи таких) тощо.
3. Вставні слова і словосполучення, що вказують на зв'язок висловлюваного з контекстом. До них належать: отже, наприклад, значить, виходить, до речі, нарешті, навпаки, проте, загалом, справді, між: іншим, словом, по-перше, по-друге по-третє, кінець кінцем, мало цього та ін.
Вставні слова і словосполучення в писемному мовленні виділяються комами, в усному — паузами.

  
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz