Частка — службова частина мови, яка надає окремим словам і реченням певних смислових чи емоційних відтінків. Частки поділяються на кілька груп: частки, що надають смислових відтінків (ось, он, точно, якраз, лише, і, й, та, навіть та ін.); частки, що вказують на модальні відтінки (так, ні, давай, нехай, невже, навряд чи та ін.); формотворчі частки (нехай, хай, най- та ін.); словотворчі частки (будь-, небудь-, не, н/та ін.).
Частки зі словами пишуться разом, окремо і через дефіс
Разом пишуться: частки аби-, де-, чи-, що-, як- У
складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абиколи, абищо, дещо, дехто, декуди, деякий, чи.малий, чимало, щодня, щонайкраще, якнайкраще. (Якщо між частками аби-, де- і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби до кого, аби в чому, де на якому.)
Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників та сполучних слів пишуться разом: якби, щоб, щодо, теж, мовби, немовбито.
Окремо пишуться усі частки, які беруть участь у ловотворенні або уточнюють зміст цілого речення. Серед них частки би(б), за допомогою яких утворюється форма умовного способу дієслова: взяв би, прочитав би, прийшла б, повернувся б; підсилювальні частки же (ж): Чому ж ти не звернувся на біржу праці? частки то, це, що мають у реченні значення вказівності або визначальності: Рідна мова —то ж вона душі окраса; Куди це їдуть автобуси? Частка то трапляється у сполученнях що то, чи то, на які покладені функції підсилювальних часток: Що то за об'єкт споруджується? Чи то НЛО пролетів, чи то супутник. Частка що в складі сполучних слів з прислівниковим значенням дарма що, хіба що, тільки що, поки що: Дарма що справа нова, але цікава; Завод поки що замовлень не приймає.
Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони інтонаційно підкреслюють значення окремого слова: умів-таки англійською читати; стій-бо, там яр; хай-но спочивають; частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-коли, будь-хто, який-небудь, казна-чий, хтозна-де, хтозна-куди, хтозна-коли.
ВПРАВИ:
1) Напишіть слова разом, окремо, через дефіс:
будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, Що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки
2) Запишіть 10 речень чи словосполучень, використовуючи частки, що пишуться разом, окремо, через дефіс.
3) Перекладіть українською мовою.
Успех или неуспех рекламы зависит от правильно выбранной стратегии и тактики рекламного предприятия. В восьмиэтажном супермаркете отдаленного района одного из американских городов, к примеру, особого наплыва покупателей не ждали. Реклама по их привлечению должна была обойтись в 20 тыс. долл. Но благодаря удачно найденному рекламному ходу, сообщает журнал «Коммерческий вестник», расходы составили всего 8 тыс. долл. Что это за ход? О нем и по сей день вспоминают в Америке. С крыши этого супермаркета решили выстрелить из пушки
которая была заряжена долларами — настоящими, реальными, однодолларовыми бумажками, которые могли достаться каждой му, кто в это время здесь оказался бы. Так единственный выстрел (8 тыс. долл.) создал вокруг супермаркета ореол солидного, достойного торгового учреждения, которое стоит посещать. От покупателей и по сей день нет отбоя (газ.).
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ
Якщо частка не має заперечне значення, то вона з усіма частинами мови пишеться о к р є м о, а якщо виступай префіксом — разом.
Разом частка не пишеться:
з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: ненависть, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, нехтувати, необхідність, негайно; з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); недруг (ворог); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціаліст, незнайомий, немов;
у складі префікса недо-, що означає неповноту ознаки чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках, дієприслівниках, прислівниках: недопечений, недогашений, не-докошений, недооцінювати, недоспівані, недолюблювати, недоїдати, недожатий, недоцвів, недостатньо.
Окремо частка не пишеться: з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не веселий, а сумний; не багато, а мало; не воля, а рабство. У реченні таке протиставлення може бути відсутнє, але його можна домислити: це не біла фарба (а іншого кольору); це не сестра (а подруга);
Примітка. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а суміжні, між якими можна поставити сполучник але, то не зі словами пишеться разом: голос мав невисокий, але приємний; читав неголосно, але виразно. Якщо ж протиставлення в реченні відсутнє, то не з прикметниками і прислівниками пишеться разом або окремо, залежно від змісту: при ствердженні — разом, при запереченні — окремо. Наприклад: Цей текст незрозумілий; Ця продукція не державна.
з дієсловами, числівниками, прийменниками, сполучниками, частками, з деякими прислівниками та дієприслівниками, із займенниками та дієслівними формами на -но, -то: ие бігти, не спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно, не там, не мій, не ти, не то...не то, не можна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);
з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.
ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ
Якщо частка ні виступає префіксом, то пишеться разом, якщо часткою — окремо.
Разом частка ні пишеться:
із займенниками та прислівниками: ніякий, нічий, ніхто, ніщо, ніколи, нікуди, ніде, нізвідки;
з іменниками, прикметниками та прислівниками, які без ні не вживаються: нічия, нікчемний, ніяково.
Окремо частка ні пишеться: якщо між часткою ні і займенником у непрямому відмінку стоїть прийменник: ні від кого, ні від чого, ні з ким, ні з чим, ні в чому, ні при чому, ні при кому, ні на кому, ні на чиїй;
коли частка ні вживається як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням: ні гарний, ні поганий; ні дешевий, ні дорогий; ні старий, ні молодий; ні малий, ні великий;
у нерозкладних словосполученнях: ні світ ні зоря, ні се ні те, ні кінця ні краю.
ВПРАВИ:
1) Випишіть із навчальних посібників 10 речень, в яких частка не пишеться зі словами разом і окремо.
2) Складіть 10 речень зі словами, в яких частка не входить до складу префікса не до-.
3) Запишіть 10 речень, в яких частка ні пишеться разом і окремо. Прокоментуйте їх правопис.
4) Перекладіть українською мовою.
Главными местами торговли запорожских Козаков с малороссийскими были: Стародуб, Миргород, Хорол, Лубны, Ромны, Опошня и другие места, куда они съезжались чаще всего на ярмарки в дни годовых или храмовых праздников. Предметами торговли запорожцев с Малороссией и Велико-россией были разные съестные продукты, рыболовные сети, нитки для неводов, канаты, полотно, обшивки, железо, смола, пенька и колоды — для сооружения лодок, вообще всякий лесной материал, который гнался из Киева по Днепру в Сичь, простые сукна, табак и в особенности водка, которой тем больше продавалось на ярмарках, чем больше был урожай хлеба в стране. Привозимые товары частью покупались в Запорожье на деньги. частью обменивались на товары собственного и турецкого или крымского производства (газ.).
Вибір слова
Опановувати професію. Опанувати професію. Ці два вислови використовуються залежно від завершеності чи незавершеності дії самого процесу оволодіння професією.
Повідомляти. Сповіщати. Вибір даних слів залежить від стилю використання. Повідомляти — частіше використовується у книжній мові {повідомляємо про зарахування, про приїзд тощо). Сповіщати —має дещо емоційне забарвлення {сповіщати про візит, про прибуття високопоставлених гостей, про відкриття форуму тощо).
Трудитися. Працювати. Трудитися — вживається лише стосовно діяльності людини {трудитися з радістю; будемо трудитися на полі). Працювати — слово стилістично нейтральне. Вживають його, коли йдеться про перебування особи на роботі, службі, про час або місце роботи {працюю вчителем). Це слово характеризує роботу окремих частин тіла, органів людини; ним позначають роботу машин, механізмів {агрегат працює; телефон не працює).
