Одним із найпоширеніших документів є наказ — правовий акт, що видається на виконання діючих законів, указів, постанов і рішень уряду, наказів та інструкцій вищестоящих органів. Це може бути і внутрішній документ будь-якої організації, установи, підприємства та ін. Він має як розпорядче, так і виконавче значення.
Накази охоплюють широке коло питань: з виробничої діяльності — організація праці, добір і розстановка кадрів, трудова дисципліна, заохочування до праці тощо; по особовому складу — оформлення відпусток, звільнення працівників, призначення, переміщення, нагороди, стягнення та ін.
Форма викладу тексту в наказах —наказова. Як правило, наказ складається з двох частин: констатуючої й розпорядчої. Іноді констатуючої частини може й не бути, зокрема в наказах, які не потребують роз'яснень, та з різнопланових питань. У таких випадках тексти складаються з параграфів. Основні реквізити наказу: назва, місто видання, номер, дата підписання, заголовок, текст і підпис керівника.
Наводимо зразки наказів.
Запам'ятайте: слова обов'язки, зв'язки пишуться з апострофом; слова відділення, фінансування, кредитування, виконання мають подвоєння приголосних д і н; прикметники планово-економічний, інженерно-тежінний пишуться через дефіс; у прізвищі Лєсков пишеться буква є, бо звук є в російських прізвищах, що відповідає українському звукові і, передається буквою є. В прізвищі Ніколаєв пишеться буква і, тому що російська буква и в прізвищах на початку слова та після приголосних передається буквою і; після ж, ч, ш, щ в українській мові пишеться в прізвищах буква и, отже, прізвище Пущин пишеться через и.
Запам'ятайте: слова порушення, забезпечення, правління пишуться з двома н; прикметник промислово-інвестиційний пишеться через дефіс.
|
