Головна | Короткий тлумачний словник банківської термінології | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Субота, 20.04.2024, 12:08
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [33]
Навчальні програми [12]
Календарні плани [22]
Розробки уроків [28]
Контролюючі роботи [14]
Бібліотека [13]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [7]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [4]
Тести [9]
ЗНО [14]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [32]
Позакласна робота [35]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [6]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Аванс — грошова сума, що виплачується в рахунок наступних платежів.
Активні операції банків — операції, за допомогою яких банки розміщують грошові кошти (купівля цінних паперів, видача позик), які вони мають.
Акціонерне товариство — підприємство, в яке вкладені кошти різних суб'єктів (держави, підприємств, фермерів), а також кошти різних верств населення, що купили акції цього товариства.
Аудиторська служба — організації (чи окремі посадові особи), які перевіряють стан фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій.
Баланс — система показників, що характеризують на певну дату в грошовому вираженні стан засобів виробництва як за складом (актив), так і за їхніми джерелами, цільовим призначенням і строком повернення (пасив).
Банк — кредитно-фінансова установа, яка залучає й нагромаджує вільні грошові кошти підприємств та організацій (усіх видів власності), населення (пасивні операції), а також здійснює емісію грошей (випуск їх в обіг), випуск цінних паперів, кредитування народного господарства й населення, надання різноманітних позик на умовах платності, зворотності й терміновості (активні операції).
Банківський кредит — кредит, що надається банками, спеціальним кредитно-фінансовими установами функціонуючим підприємцям та іншим позичальникам у вигляді грошових позик.
Банкнота — банківський білет; грошові знаки, що випуска ються в обіг центральними емісійними банками держав як засіб грошового обігу й платежу.
Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошових одиницях іншої країни.
Відсоток — плата за кредит, ціна за користування позиченими коштами.
Вклад — грошова сума, внесена в ощадний банк на збереження на певних умовах.
Гарантія — форма угоди, згідно з якою при порушенні умов контракту банк сплачує певну неустойку.
Грошова одиниця — встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, один із елементів грошової системи, що слугує для вимірювання і вираження цін усіх товарів.
Інвестори — юридичні й фізичні особи, що купують акції.
Комерційний кредит — кредит, наданий у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за проданий товар.
Конвертована валюта — валюта, яка вільно необмежено обмінюється на інші іноземні валюти.
Контрольний пакет акцій — кількість акцій, що дає право на управління акціонерним товариством.
Курс акцій — ціна, за якою акція продається.
Лізинг — довгострокова оренда основних фондів. Лізингові компанії закуповують устаткування, щоб здавати його в оренду.
Номінал, налЬна ціна, номінальна вартість — вартість, вказана на цінних паперах, паперових грошах, банкнотах, монетах.
Облігація — вид цінного паперу (на пред'явника або іменний), за яким виплачується щорічний доход наперед встановленого розділу у формі певного відсотка номінальної вартості облігації.
Оборотний капітал — частина виробничого капіталу, що повністю переносить свою вартість на заново створений продукт і повертається до виробника в грошовій формі в кінці кожного кругообігу капітану.
Оборотні засоби — грошові кошти підприємства, які використовуються для фінансування господарської діяльності.
Пенсійний фонд — фонд, створений профспілкою, державною установою чи іншою організацією для виплати своїм працівникам пенсії.
Первинний ринок — ринок, на якому обертаються нові випуски цінних паперів, уперше введених в обіг.
Підвищення обміного курсу — збільшення вартості національної валюти на ринках іноземних валют; зниження курсів іноземних валют.
Платіжний баланс — співвідношення платежів, які надійшли в дану країну із-за кордону, і платежів, здійснених нею за кордоном протягом певного періоду часу.
Платіжні Угоди — міждержавні угоди, які регулюють організацію розрахунків і платежів між двома чи кількома країнами.
Платоспроможність — здатність суб'єкта підприємницької діяльності погасити свої довгострокові зобов'язання.
Повний строк кредиту — період часу від початку використання до остаточного погашення всієї суми кредиту.
Повноцінний попит — попит покупця на товари, що випускаються фірмою.
Погашення — операція щодо припинення дій, виплат чи лік-відації позики, векселя, облігації.
Податок — устаношіений державою обов'язковий збір який сплачують юридичні й фізичні особи.
Податок на додану вартість — податок на різницю між вартістю проданих під. приємством товарів і вартістю товарів, придбаних в інших підприємств.
Податок на прибуток — податок, який стягується в процентному обчисленні з прибутку, що обкладається податком.
Позичковий капітал — капітал, який отримують за рахунок випуску позичкових цінних паперів — облігацій.
Посередник — особа, фірма чи організація, які стоять міх виробниками і споживачами.
Послуги — результат невиробничої діяльності підприємства, спрямований на задоволення певних потреб людини.
Постійний капітал — сума довгострокових зобов'язань капіталу компанії.
Постійний рахунок — рахунок, на якому ведеться облік за окремою статтею балансу.
Постійні витрати — витрати, які залишаються незмінними незшіеж-но від обсягу виробництва.
Поточний рахунок — рахунок у банку для зберігання грошових коштів установ, організацій, підприємств.
Прибуток — форма чистого доходу підприємства. Цей показник характеризує економічну ефективність діяльності підприємства.
Прибуток від реалізації — різниця між виручкою від реалізації і затратами на виробництво.
Приватизаційний чек, ваучер — валюта обмеженого застосування», яку можна обміняти на акції одного чи кількох підприємств. Ваучери розподіляються безкоштовно або за незначну плату як серед усього населення, так і серед конкретно визначених його груп.
Приватизація — перехід державної власності у власність приватних осіб.
Приватна фірма - некорпорована компанія, яка належить одній особі.
Приріст капіталу — приріст капіталу, який отримується в результаті продажу цінних паперів, рухомої і нерухомої власності за вищими цінами ніж ті, за які їх придбали.
Продуктивність праці — загальний обсяг продукції, поділений на кількість затраченої на її виробництво праці.
Продукція — кількість товарів, вироблених за певний проміжок часу.
Пролонгація — продовження строку дії угоди, позички, векселя тощо.
Простий вексель — зобов'язання, яке видає позичальник на ім'я кредитора.
Рахунок — документ на отримання грошей за надані послуги чи виконану роботу.
Реальна заробітна плата — кількість товарів і послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату, тобто купівельна спроможність грошової заробітної плати.
Рента — певний доход із капіталу, майна чи земельної ділянки, що не потребує від своїх отримувачів підприємницької діяльності.
Рентабельність продукції — виражене у процентах відношення прибутку від реалізації продукції до її повної собівартості.
Ринкова економіка — економіка, в якій лише рішення власне споживачів, постачальників ресурсів і приватних фірм визначають структуру розподілу ресурсів.
Ринкова політика — урядова політика, мета якої послабити на ринку владу профспілок і великих фірм, зменшити або усунути дисбаланс на ринку робочої сили.
Ринок — механізм, що зводить разом покупців (пред'явників попиту) і продавців (постачальників) конкретного товару чи послуги.
Ринок робочої сили — ринок, на якому визначається рівень заробітної плати та умови наймання залежно від попиту на робочу силу і її пропозиції.
Роздрібна торгівля — купівля і продаж товарів чи послуг поштучно або в невеликій кількості кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного користування.
Самоокупність — принцип, на основі якого підприємство всі свої витрати покриває за рахунок виручки від реалізації продукції.
Самофінансування — система господарювання, за якої підприємство покриває всі затрати на просте і розширене відтворення за рахунок власних джерел коштів.
Сертифікат (свідоцтво) на володіння акціями — сертифікат, що підтверджує право власності на акції.
Службова угода — угода, за якою керівники підприємства погоджуються залишитися на своїй посаді протягом обумоаіеного терміну.
Собівартість продукції, повні витрати — всі затрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Спонсор — організація, фірма, приватна особа, які фінансують певний захід повністю або частково.
Статут — положення про права та обов'язки будь-яких осіб чи організацій.
Статутний фонд — сума коштів, необхідна для того, щоб почати діяльність підприємства.
Статутний капітал — початкова, визначена статутом сума капіталу фірми.
Тариф — система ставок, яка визначає розмір плати за роздрібні послуги; система ставок оплати праці.
Тверда валюта — валюта, стійка щодо власного номіналу, а також щодо курсів інших валют, забезпечена золотом чи іншими цінностями.
Товар — продукт праці, призначений для продажу.
Товариство — форма організації бізнесу для одержання прибутку. Складається з двох чи більше власників.
Товариство з необмеженою відповідальністю — компанія, в якій усі партнери мають необмежену відповідальність за майбутніми зобов'язаннями.
Товариство з обмеженою відповідальністю — компанія, де один або кілька партнерів можуть мати обмежену відповідаіьність за умови, що хоча б один партнер має необмежену відповідальність.
Товарообіг — загальний обсяг виручки від реалізації продукції фірми.
Фактори виробництва — економічні ресурси: земля, праця, капітал, підприємницькі здібності.
Фіксований валютний курс — офіційно встановлене співвідношення між національними валютами.
Фінансове планування — процес оцінки потреб фірми в грошових ресурсах і вирішення того, як саме задовольнити ці потреби.
Фірма — підприємство, яке має права юридичної особи.
Центральний банк — банк, основною функцією якого є контроль за кількістю грошей в обігу даної країни.
Ціна — кількість грошей (інших товарів та послуг), які виплачуються чи отримуються за одиницю товару чи послуги.
Цінні папери — документи, що містять майнові права, які дають право на отримання певної частини доходу. До них належать акції, облігації, векселі.
Чек — грошовий документ встановленої форми, що містить наказ чекодавця кредитній установі про видачу тримачеві чека вказаної у ньому суми.
Чистий прибуток — частина балансового прибутку, яка залишається в розпорядженні підприємства, установи після сплати платежів до бюджету.
Штраф — плата за порушення однією зі сторін договірних зобов'язань.
Юридична особа — організація, фірма, корпорація, для яких характерні такі ознаки, встановлені законодавством: а) незалежність існування юридичної особи від окремих членів, які входять до її складу і можуть змінюватися; б) наявність у неї власного майна; в) право купувати, користуватися і розпоряджатися власністю; г) право від свого імені бути позивачем і відповідачем у суді; д) самостійна майнова відповідальність.
Ярмарок — з'їзд торгових і промислових організацій, комерсантів, промисловців.

  
Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2024 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz