Віртуальний кабінет української мови та літератури - Джерела української фразеологі


Головна | Джерела української фразеологі | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   Четвер, 08.12.2016, 05:03
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [21]
Навчальні програми [8]
Календарні плани [19]
Розробки уроків [22]
Контролюючі роботи [10]
Бібліотека [9]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [3]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [2]
Тести [4]
ЗНО [4]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [21]
Позакласна робота [34]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [2]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Через рідну мову стапи ми на ноги, ввійшли в сім'ю просвічених європейських народів. (М. Возняк)
 
Українська мова здавна славиться багатою фразеологією. Не усталені в мові вислови, прислів'я й приказки, різні жартівливі й анекдотичні вирази, крилаті слова тощо. У них відбита глибока мудрість народу, його вікова культура, боротьба проти неправди, кривди; виражено ставлення до праці, науки; засуджуються негативні риси людини. Наприклад: Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся; Під лежачий камінь вода не тече; Держи язик за зубами; У чужий черевик ноги не сунь; Брехня і приятеля робить ворогом; Гречана каша сама себе хвалить; У лиху годину узнаєш вірну людину; Чесне діло роби сміло; Вірний приятель — то найбільший скарб; Сила та розум — краса людини; Лінь гірше хвороби; Де відвага, там і щастя; Людина світлого розуму.
Джерелом виникнення фразеологізмів в українській літературній мові є:
вислови з античної культури: золотий вік (щаслива пора, епоха розквіту); золотий дощ (несподіване багатство); сіль землі (кращі люди свого часу); крокодилячі сльози (удаваний плач); альфа й омега (початок і кінець); сади Семіраміди (прекрасні місця); самозакоханий Нарцис (самозакохана людина); неопалима купина (безсмертя народу); обітована земля (багатий край);
переклади видатних людей: Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах (Д. Ібаррурі); Чиста краса, чисте мистецтво (І. Кант); Люди, будьте пильні! (Ю. Фучик);
крилаті вирази українських письменників: Убий — не здамся (Леся Українка); Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний); Нехай не забувають люди, що дурень всюди дурнем буде (Л. Глібов); Пам'ять серця (О. Корнійчук); Не називаю її раєм (Т. Шевченко); Неначе цвяшок в серце вбитий (Т. Шевченко); Борітеся — поборете! (Т. Шевченко); Нам треба голосу Тараса (П. Тичина);
переклади крилатих виразів російських письменників: На-Роджений плазувати літати нездатний (М. Горький); Насмішки боїться навіть той, хто вже нічого не боїться (М. Гоголь); У глибині сибірських руд (О. Пушкін); Сидіння між двома стільцями (М. Салтиков-Щедрін); Промінь світла у темному царстві (М. Добролюбов); А судді хто? {О. Грибоєдов); Герой нашого часу (М. Лєрмонтов); Нам спокій тільки сниться (О. Блок); Сміх крізь сльози (М. Гоголь);
переклади крилатих виразів зарубіжних письменників: Бути чи не бути (В. Шекспір); Усі жанри прекрасні, крім нудного (В. Вольтер); Спляча царівна (Ш. Перро); Синій птах (М. Метерлінк); Машина часу (Г. Уеллс);
біблійні й євангельські вислови: Берегти, як зіницю ока; Повертатися на круги своя; Прощайте ворогам вашим; Мутії свяченої водички; Маслинова гілка; Мафусаїлів вік; Ловці душ; Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко...; Співати Лазаря; Книга за сімома печатями; Кожний камінь кричить; Кари єгипетські.
Прислів'я й приказки мають свої характерні риси: вони виражають мислення народу, формують його життєвий, соціально-історичний досвід. Характерні ознаки прислів'їв та приказок —їх ідейний зміст і висока художність, стислість вислову, метафоричність. Прислів'я та приказки багаті на протиставлення, епітети та інші засоби образного вислову. Не випадково І. Франко назвав прислів'я та приказки «скарбом нашої мови і народного досвіду».
Прислів'я та приказки найчастіше використовуються в розмовній мові, у творах художньої літератури, в публіцистиці. За своїм змістом вони охоплюють майже всі сторони життя:
про користь праці та знання: Без діла слабіє сила; Хочеш їсти калачі — не сиди на печі; По роботі пізнати майстра; Праця чоловіка годує, а лінь марнує; Учись змолоду — пригодиться на старість; Вік живи — вік учись; Як бригадир порядкує, так бригада і працює;
про дружбу: 3 добрим дружись, а лихих стережись; Без вірного друга велика туга; В лиху годину узнаєш вірну людину; Не той друг, хто лащиться, а той, хто печалиться; З ким поведешся, від того й наберешся; Скажи мені, хто твій товариш, — тоді я скажу, хто ти; Хоч ох, та вдвох!;
про відвагу, уміння: Де відвага, там і щастя; Не лише силою треба боротись, а й умінням;
про боротьбу проти пережитків у свідомості людей: Стоїш високо — не будь гордим; Діла на копійку, а балачок на карбованець; Не пнись бути найвищим, а вчись бути корисним;
Твори мало, слухай багато, а думай ще більше; Не той голова,
що дуже кричить, а той, що вміє навчить; В протоколі густо, а на ділі пусто; Краще розумна догана, ніж дурна похвала; У чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка не добачає.
фразеологічні багатства української мови відбивають глибоку мудрість народу, його культуру, історію. Фразеологізми охоплюють різні сфери життя, є активним засобом людського мислення. У діловому спілкуванні фразеологізми, цитати на підтвердження якоїсь думки, прислів'я і приказки вживаються здебільшого в усному мовленні (бесіди, лекції, публічні промови). В окремих випадках вони використовуються як розгорнеш синоніми до відповідних слів, щоб наголосити на тому чи іншому факті, підкреслити щось, а найчастіше —як засіб влучного і образного вираження певного значення, надання мові емоційного забарвлення. Але надмірне цитування, зловживання штампованими канцелярськими зворотами типу загострити питання, на сьогоднішній день та ін. іноді недоречне й небажане.
Засмічують мову також невдалі неологізми, вульгаризми, просторічні вирази, фразеологізми, що стали згрубілими фамільярними зворотами. Слід дбати і про правильність перекладних фразеологізмів, максимально наближаючи їх до мови оригіналу.
У письмовому діловому мовленні, зокрема в офіційних документах, вживання фразеологізмів не допускається.
 
ВПРАВИ:
1) Знайдіть в художній літературі і запишіть три прислів'я і чотири приказки. Запам'ятайте їх.
 
2) До поданих слів доберіть синонімічні фразеологізми:
Зразок: давно — за царя Гороха; щиро — від усього серця.
Допомагати, дружно, невтомно, вигадати, схожі, помилитися, майстер, щасливий, бігти, вигадати, розкошувати
 
3) Пригадайте й запишіть 10 фразеологізмів. Доберіть до них за поданим зразком слова чи словосполучення, які відповідали б змісту фразеологізму.
Зразок: клювати носом — дрімати;
пустити червоного півня — підпалити.
 
4) Прочитайте скоромовки, виразно вимовляючи слова й звуки, з яких вони складаються.
1. Ворона проворонила вороненя. 2. Летів горобець через верхній хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху. 3. Летів шпак через попів мак, ніс мірку гороху без червоточини, без надчервоточини. 4. Наш цебер виполуцебрився на маленькі полуцебренята. 5. Наш полковник полковий кував, поки виполковникувався. 6. Перепіл підпадьомкує, перепілка підпадьомкує, а маленькі перепеленята перепідпадьомкують. Щ. Кричав Архип, Архип охрип. Не треба Архипу кричати до хрипу. 8. Через грядку гріб тхір ямку. 9. Улас у нас, Панас у вас. ІО./Сидить Прокіп — кипить окріп, пішов Прокіп — кипить окріп; як при Прокопові кипів окріп, так і без Прокопа кипить окріп.
 
5) Прочитайте фразеологізми, визначте, до якої групи вони належать. У чорта на болоті; бити байдики; ось тобі на!; у нього грошей кури не клюють; віч-на-віч.
Пальці знати; ні світ ні зоря; танцювати під чиюсь дудку; воно б дуже добре, та нікуди не годиться.
Скатертю дорога; добрі наміри; закінчити вчасно; плід непорозуміння; чуття єдиної родини; покласти голову; летіти стрілою.
 
6) Перекладіть українською мовою. Поясніть значення фразеологізмів.
Всемирный потоп; Герой не моего романа; Круговая порука; Между Сциллой и Харибдой; Перековать мечи на орала; Подливать масло в огонь; Разговор в пользу бедных; Раскусить человека; Сбоку припека; С корабля на бал; Филькина грамота; Цепная реакция; Яблоко раздора; Ящик Пандоры.

  
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz