Віртуальний кабінет української мови та літератури - Діалектна лексика


Головна | Діалектна лексика | Реєстрація | Вхід
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | RSS   П`ятниця, 09.12.2016, 02:50
Меню сайту
Категорії розділу
Нормативні документи [21]
Навчальні програми [8]
Календарні плани [19]
Розробки уроків [22]
Контролюючі роботи [10]
Бібліотека [9]
Документація кабінету [0]
Презентації, відеофрагменти, відеоуроки [3]
Робочі зошити учнів [1]
Дистанційне навчання [2]
Тести [4]
ЗНО [4]
ДПА [5]
Олімпіади, конкурси [21]
Позакласна робота [34]
Soft [0]
Атестаційні роботи вчителів [2]
Опорні конспекти [4]
Надіслати СМС
050,066,095,099
067,096,097,098
038, 069
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
З 15.09.2013 р.
Free counters!
Форма входу

Діалект, а ми його надишем Міццю духу і огнем любови І нестерпній слід його запишем Самостійно між культурні мови. (І. Франко)
 
Основу лексики української мови складають слова, які розуміють і вживають усі. Вони називаються загальновживаними. Але є такі слова, які вживають лише в певній місцевості, в окремих говірках, наріччях. Такі слова називаються діалектними.
Що таке діалекти і діалектизми?
Діалекти — це відгалуження загальнонародної мови, яким говорить частина народності; нації, племені.
Сукупність українських говсузів за особливостями фонетичних рис, лексичного складу, морфологічних та синтаксичних відмінностей поділяється на три діалектні групи або наріччя: північне, південно-східне, південно-західне.
Діалектизми (або провінціалізми) — це слова, що вживаються в окремих говорах або наріччях і не поширені в мові всього народу. Це —територіальні (обласні) діалектизми та соціальні, що функціонують лише в певному соціальному угрупованні.
У розмовно-побутовому стилі нерідко зустрічається діалектна лексика. Вихована людина повинна стежити за своїм мовленням і послуговуватися загальновживаними унормованими словами української мови.
Поширена діалектна лексика у творах художньої літератури. Зразки майстерного використання її з метою зображення місцевого колориту спостерігаються у творах Панаса Мирного, Лесі Українки, І. Франка, О. Гончара, М. Стельмаха, Д. Павличка та ін. Ось як змальовує М. Коцюбинський картини життя і побуту гуцулів, використовуючи діалектну лексику: «Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».
Слід зазначити, що надмірне вживання діалектної лексики Ускладнює читання творів. Треба дуже обережно ставитися до використання діалектної лексики, дбати про те, щоб вона не засмічувала мову і не утруднювала сприймання творів читачами.
У сучасній літературній мові діалектна лексика зустрічається дуже рідко. І зовсім не використовується в діловому мовленні, науковому та публіцистичному стилях.
Літературна мова обслуговує найвищі форми суспільно-політичних, культурних відносин, тому й багатша за своїм лексичним складом, граматичною будовою. Вона має унормований словник, граматичні форми й систему вимови, що є обов'язковими для всіх, хто нею користується.
В українській мові відбувається складний процес взаємодії між літературною мовою і діалектною лексикою, процес стирання відмінностей між літературною національною мовою і територіальними діалектизмами. Все застаріле, що є в територіальних діалектизмах, поступово відходить і замінюється загальнонародними засобами вираження. Але літературна мова не просто витісняє місцеві говори з мовної практики їх носіїв, а водночас убирає з них усе те, що може збагатити її новими засобами виразності, образності, експресивності; новими лексичними і граматичними елементами. Однак надмірне вживання діалектної лексики не збагачує мову, а тільки засмічує її непотрібними словами.
Отже, з одного боку, літературна мова вбирає в себе все найкраще, найцінніше, життєво важливе й типове з діалектної лексики і завдяки цьому збагачується, вдосконалюється. З іншого боку, елементи літературної мови проникають у діалектну лексику і наближають її до загальнонародної мови. Літературна мова дедалі сильніше впливає на місцеві говори і сприяє зближенню їх системи із загальнонародною національною мовою.
 
ВПРАВИ:
1) Наведіть приклади діалектизмів, які ви чули, знаєте, чи, можливо, користуєтесь ними у своїй розмовній лексиці.
 
2) Прочитайте текст. Випишіть слова, що належать до діалектної лексики. прокоментуйте їх значення.
Так літував Іван у полонині, аж поки вона не спустіла. Стекла маржинка назад в долини, розібрана хазяями, одтрембітали своє трембіти лежать стоптані трави, а вітер осінній заводить над ними, як над мерцем. Лишились тільки ватаги зі спузарем. Вони мусять кати аж згасне вогонь, той вогонь полонинський, що сам народивс'я, неначе бог, сам має й заснути. А коли і їх вже не стало, на засмучену полонину приволіклась мара та й нипа по стаї й по загородах, чи не лишилось чого для неї (М Коцюбинський).

  
Пошук
Календар
«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Пошук
Друзі сайту
 



Copyright NICO - Заболотний М. Г. © 2011-2016 рр.Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz