У сучасній українській мові нормативними слід вважати обидва варіанти відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ. Наприклад:
Жіночі прізвища
Н. Людмила Макарова
Р. Людмили Макарової
Д. Людмилі Макаровій
3. Людмилу Макарову
О. Людмилою Макаровою
М. при Людмилі Макаровій
Чоловічі прізвища
Руслам Макаров
Руслана Макарова
Руслану (-ові) Макарову
Руслана Макарова
Русланом Макаровим
при Руслані (-ові) Макарові
Аналогічно відмінюються і прізвища на -ишин: Дмит-ришин, Ковалишин, Іванишин, Миколишин, Федоришин та ін. Але слід мати на увазі, що форма жіночих прізвищ цього типу може бути невідмінюваною. Таке написання теж вважається нормативним. Наприклад:
Н. Ольга Бондаришин
Р. Ольги Бондаришин
Д. Ользі Бондаришин
Ольга Бондаришин
Ольги Бондаришиної
Ользі Бондаришиній
З. Ольгу Бондаришин
О. Ольгою Бондаришин
М. при Ользі Бондаришин
Ольгу Бондаришину
Ольгою Бондаришиною
при Ользі Бондаришиній
Усі чоловічі прізвища на приголосний відмінюються за зразком:
Н. Микола Білоус
Р. Миколи Білоуса
д. Миколі Білоусу
З. Миколу Білоуса
О. Миколою Білоусом
М. при Миколі Білоусу (Білоусові)
Анатолій Кузьмич
Анатолія Кузьмича
Анатолію Кузьмичу
Анатолія Кузьмича
Анатолієм Кузьмичем
Анатолію Кузьмичу (Кузьмичеві)
Олег Коваль
Олега Коваля
Олегу (-ові) Ковалю
Олега Коваля
Олегом Ковалем
Олегу (-ові) Ковалю (Ковалеві)
До складних випадків відмінювання належать чоловічі прізвиша типу: Іеаньо, Руньо, Пильо, Барзьо, Маньо та ін. Наприклад: Пильо —Пиля, Пильові (Пилю),Пиля, Пилем, при Пилеві (Пилю, Пилі).
Жіночі прізвища на -о, -й та приголосний в українській мові перебувають поза відмінами. Наприклад: Пансо Тетяна, Охтаро Людмила, Бурдо Анастасія, Мандро Ліля, Тягнирядно Надія- Гай Дарія, Гордій Галина, Тугай Лідія, Тужій Марина, Соловей Інна, Суховій Уляна, Бородай Неля; Трьомсин Ганна, Білаш Катерина, Брус Жанна, Стає Зінаїда, Голуб Юлія, Шевчук Світлана, Назарчук Ніна, Кравчук Варвара; Рець Марія, Швець Софія, Кравець Руслана, Микитась Павлина, Кришталь Євгенія, Кавунець Олександра.
Не відмінюються й жіночі українські прізвища, що закінчуються на -ко, -ло. Наприклад: Покотило Василина, Позшайло Дарина, Манойло Ніла, Гуцало Валерія, Парафило Ксенія, Фугало Карина, Нечитайло Діана, Бондаренко Неля, Москаленко Віра, Коваленко Олеся, Боженко Валентина, Па-насенко Юлія, Федоренко Таміла, Паращенко Антоніна, Юхи-менко Соломія, Усенко Ліза, Козенко Христина, Біленко Леся, Василенко Тамара, Малько Любов, Власенко Вікторія та ін.
Завжди незмінними є жіночі прізвища, утворені від назв народів. Наприклад: Русин, Турчин, Сербин, Угрин тощо.
Окрему групу прізвищ в українській мові становлять прізвища «спільного роду». Це українські прізвища на -а типу: Коляда, Білобаба, Сирота, Воєвода, Діброва, Сіромаха, Дубинка, Лобода та прізвища іншомовного походження. Рід таких прізвищ визначається синтаксично, залежно від того, особі якої статі (чоловічої чи жіночої) даються ці прізвища. Наприклад: Павло Діброва й Ольга Діброва; Роман Сирота і Людмила Сирота; Антоніна Дубинка і Микола Дубинка; Дарій Воєвода і Софія Воєвода; Маріанна Сальватьєрра і Луїс Саль-ватьєрра; Марісабель Метлок і Альберто Метлок та ін.
Українські прізвища «спільного» роду відмінюються за зразком:
Н. Андрій Лагода
Р. Андрія Лагоди
Д. Андрію (-єві) Лагоді
3. Андрія Лагоду
О. Андрієм Лагодою
М. при Андрію (-єві) Лагоді
Марія Лагода
Марії Лагоди
Марії Лагоді
Марію Лагоду
Марією Лагодою
при Марії Лагоді
ВПРАВИ:
1) Запишіть прізвища українською мовою. Поясніть їх правопис:
Луговской, Багрицкий, Дмитренко, Дрибинский, Чижевский, Заболоцкий, Фомин, Лацис, Васильєв, Лаптев, Синев, Лебедев, Бондарев, Тимофеев, Бабичев, Крепцов, Кузнецов, Афанасьев, Тульчин, Сидоров, Олефиренко ;
2) 3 поданими прізвищами складіть речення так, щоб вони стояли в жіночому й чоловічому роді в родовому та орудному відмінках: Біленко, Савенко, Іваненко, Малько, Левочко, Бровко, Яременко, Дацун, Марчук, Сайко
3) Від поданих імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові: ,
Євген, Едуард, Анастас, Олександр, Юрій, Віталій, Віктор, Мирослав, Ярослав, Дмитро, Олег, Павло, Геннадій, Георгій, Михайло, Леонід, Валерій, Валентин, Іван, Микола, Максим
4) Прочитайте текст. Прокоментуйте правопис прізвищ.
Цей третій — то був Іван Франко. Я знав його з портретів. Я підійшов, і ми познайомилися.
Перше вражіння, звичайно, найсильніше. Я ще й нині Франка уявляю собі таким, яким його тоді під грушкою у Жукові побачив. Був він у повнім розцвіті сил і видно, що почував себе добре на селі, здалеку від гамору Львова і від редакційної, літературної та наукової праці. Мав на собі якусь люстринову попелясту блузу, вишивану сорочку й нові, але чомусь роздерті черевики.
Я тоді багато рисував, і не диво, що малярський вираз моменту найсильніше врізався в мою пам'ять.
Найвищого росту був мій батько, трошечки нижчий Андрій Чайковський, а найнижчий Франко. (Такого росту уявляю собі Шевченка, себто середнього.) Всі три широкоплечі, сильно збудовані мужчини, усі три синьоокі. Батькові очі всміхалися, Чайковського дивилися бистро, щоб помітити щось цікаве (він же знаменитий оповідач), а Франкові гляділи, ніби крізь якусь червону імлу, оминали людей, деколи здавалося, гейби вони позичені в нього, то знов, ніби не привикли до сонця, бо задивлені були вглиб, у душу (Б. Легкий).
|
